Псалми 107
1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
Célébrez l'Éternel, car il est bon, car sa miséricorde demeure à toujours!
2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
Qu'ainsi disent les rachetés de l'Éternel, ceux qu'il a rachetés de la main de l'oppresseur,
3 і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
Et qu'il a rassemblés des pays d'orient et d'occident, de l'aquilon et du midi.
4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
Ils erraient par le désert, dans un chemin solitaire; ils ne trouvaient point de ville habitable.
5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
Ils étaient affamés et altérés; leur âme défaillait en eux.
6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Alors ils ont crié à l'Éternel dans leur détresse; et il les a délivrés de leurs angoisses.
7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
Il les a conduits par le droit chemin, pour arriver à une ville habitable.
8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
Qu'ils célèbrent l'Éternel pour sa bonté, pour ses merveilles envers les fils des hommes!
9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
Car il a rassasié l'âme altérée, et rempli de biens l'âme affamée.
10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
Ceux qui habitaient les ténèbres et l'ombre de la mort, retenus dans l'affliction et dans les fers,
11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
Pour avoir été rebelles aux paroles de Dieu, et avoir méprisé le conseil du Très-Haut;
12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
Il avait humilié leur cœur par la souffrance; ils succombaient loin de tout secours.
13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
Alors ils ont crié à l'Éternel dans leur détresse; et il les a délivrés de leurs angoisses.
14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
Il les a tirés des ténèbres et de l'ombre de la mort; il a rompu leurs liens.
15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
Qu'ils célèbrent l'Éternel pour sa bonté, pour ses merveilles envers les fils des hommes!
16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
Car il a brisé les portes d'airain, et rompu les barreaux de fer.
17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
Les insensés qui étaient affligés à cause de la voie de leurs trangressions et de leurs iniquités;
18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
Leur âme avait en horreur toute nourriture; ils touchaient aux portes de la mort.
19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
Alors ils ont crié à l'Éternel dans leur détresse; et il les a délivrés de leurs angoisses.
20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
Il a envoyé sa parole, et il les a guéris, et les a retirés de leurs tombeaux.
21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
Qu'ils célèbrent l'Éternel pour sa bonté, pour ses merveilles envers les fils des hommes!
22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
Qu'ils offrent des sacrifices d'actions de grâces, et racontent ses œuvres en chantant de joie!
23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
Ceux qui descendent sur la mer dans des navires, et qui trafiquent sur les grandes eaux,
24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
Ceux-là ont vu les œuvres de l'Éternel, et ses merveilles dans les lieux profonds.
25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
Il parla, et fit lever un vent de tempête, qui souleva les vagues de la mer.
26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
Ils montent aux cieux; ils descendent aux abîmes; leur âme se fond d'angoisse.
27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
Ils tournoient et chancellent comme un homme ivre; toute leur sagesse leur manque.
28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Alors ils ont crié à l'Éternel dans leur détresse, et il les a retirés de leurs angoisses.
29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
Il arrête la tempête, la changeant en calme, et les ondes se taisent.
30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
Ils se réjouissent de ce qu'elles sont calmées; et il les conduit au port qu'ils désiraient.
31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
Qu'ils célèbrent la bonté de l'Éternel, et ses merveilles envers les fils des hommes!
32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
Qu'ils l'exaltent dans l'assemblée du peuple; qu'ils le louent dans le conseil des anciens!
33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
Il change les fleuves en désert, et les sources d'eaux en un sol aride;
34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
La terre fertile en lande salée, à cause de la méchanceté de ses habitants.
35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
Il change le désert en étang, et la terre aride en sources d'eaux.
36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
Il y fait habiter ceux qui étaient affamés; et ils fondent une ville pour l'habiter.
37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
Ils ensemencent des champs et plantent des vignes, qui rendent du fruit tous les ans.
38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
Il les bénit, et ils se multiplient extrêmement; il ne laisse point diminuer leur bétail.
39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
Puis, ils sont amoindris et humiliés par l'oppression, le malheur et la souffrance.
40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
Il répand le mépris sur les grands, et les fait errer dans un désert sans chemin.
41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
Mais il relève le pauvre de l'affliction, et rend les familles nombreuses comme des troupeaux.
42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
Les hommes droits le voient et s'en réjouissent; mais tous les injustes ont la bouche fermée.
43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
Que celui qui est sage prenne garde à ces choses, et considère les bontés de l'Éternel.
