Псалми 107
1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
Célébrez l'Eternel, car il est bon, parce que sa bonté demeure à toujours.
2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
Que ceux-là le disent, qui sont les rachetés de l'Eternel, lesquels il a rachetés de la main de l'oppresseur;
3 і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
Et ceux aussi qu'il a ramassés des pays d'Orient et d'Occident, d'Aquilon et de Midi.
4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
Ils étaient errants par le désert, en un chemin solitaire, [et] ils ne trouvaient aucune ville habitée.
5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
Ils étaient affamés et altérés, l'âme leur défaillait.
6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Alors ils ont crié vers l'Eternel dans leur détresse; il les a délivrés de leurs angoisses,
7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
Et les a conduits au droit chemin pour aller en une ville habitée.
8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
Qu'ils célèbrent envers l'Eternel sa gratuité, et ses merveilles envers les fils des hommes:
9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
Parce qu'il a désaltéré l'âme altérée, et rassasié de ses biens l'âme affamée.
10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
Ceux qui demeurent dans les ténèbres, et dans l'ombre de la mort, garrottés d'affliction et de fer;
11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
Parce qu'ils ont été rebelles aux paroles du [Dieu] Fort, et qu'ils ont rejeté par mépris le conseil du Souverain;
12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
Et il a humilié leur cœur par le travail, [et] ils ont été abattus, sans qu'il y eût personne qui les aidât.
13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
Alors ils ont crié vers l'Eternel en leur détresse, [et] il les a délivrés de leurs angoisses.
14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
Il les a tirés hors des ténèbres, et de l'ombre de la mort, et il a rompu leurs liens.
15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
Qu'ils célèbrent envers l'Eternel sa gratuité, et ses merveilles envers les fils des hommes.
16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
Parce qu'il a brisé les portes d'airain, et cassé les barreaux de fer.
17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
Les fols qui sont affligés à cause de leur transgression, et à cause de leurs iniquités;
18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
Leur âme a en horreur toute viande, et ils touchent aux portes de la mort.
19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
Alors ils ont crié vers l'Eternel dans leur détresse, [et] il les a délivrés de leurs angoisses.
20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
Il envoie sa parole, et les guérit, et il [les] délivre de leurs tombeaux.
21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
Qu'ils célèbrent envers l'Eternel sa gratuité, et ses merveilles envers les fils des hommes.
22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
Et qu'ils sacrifient des sacrifices d'actions de grâces, et qu'ils racontent ses œuvres en chantant de joie.
23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
Ceux qui descendent sur la mer dans des navires, faisant commerce parmi les grandes eaux,
24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
Qui voient les œuvres de l'Eternel, et ses merveilles dans les lieux profonds,
25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
(Car il commande, et fait comparaître le vent de tempête, qui élève les vagues de la mer.)
26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
Ils montent aux cieux, ils descendent aux abîmes; leur âme se fond d'angoisse.
27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
Ils branlent, et chancellent comme un homme ivre, et toute leur sagesse leur manque.
28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Alors ils crient vers l'Eternel dans leur détresse, et il les tire hors de leurs angoisses.
29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
Il arrête la tourmente, [la changeant] en calme, et les ondes sont calmes.
30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
Puis ils se réjouissent de ce qu'elles sont apaisées, et il les conduit au port qu'ils désiraient.
31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
Qu'ils célèbrent envers l'Eternel sa gratuité, et ses merveilles envers les fils des hommes;
32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
Et qu'ils l'exaltent dans la congrégation du peuple, et le louent dans l'assemblée des Anciens.
33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
Il réduit les fleuves en désert, et les sources d'eaux en sécheresse;
34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
Et la terre fertile en terre salée, à cause de la malice de ceux qui y habitent.
35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
Il réduit le désert en des étangs d'eaux, et la terre sèche en des sources d'eaux;
36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
Et il y fait habiter ceux qui étaient affamés, tellement qu'ils y bâtissent des villes habitables.
37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
Et sèment les champs, et plantent des vignes qui rendent du fruit tous les ans.
38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
Il les bénit, et ils sont fort multipliés, et il ne laisse point diminuer leur bétail.
39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
Puis ils se diminuent, et sont humiliés par l'oppression, le mal, et l'ennui.
40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
Il répand le mépris sur les principaux, et les fait errer par des lieux hideux, où il n'y a point de chemin.
41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
Mais il tire le pauvre hors de l'affliction, et donne les familles comme par troupeaux.
42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
Les hommes droits voient cela, et s'en réjouissent; mais toute iniquité a la bouche fermée.
43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
Quiconque est sage, prendra garde à ces choses, afin qu'on considère les bontés de l'Eternel.
