Псалми 107
1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
'Give ye thanks to Jehovah, For good, for to the age [is] His kindness:'
2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
Let the redeemed of Jehovah say, Whom He redeemed from the hand of an adversary.
3 і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
And from the lands hath gathered them, From east and from west, From north, and from the sea.
4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
They wandered in a wilderness, in a desert by the way, A city of habitation they have not found.
5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
Hungry — yea — thirsty, Their soul in them becometh feeble,
6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
And they cry unto Jehovah in their adversity, From their distress He delivereth them,
7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
And causeth them to tread in a right way, To go unto a city of habitation.
8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
They confess to Jehovah His kindness, And His wonders to the sons of men.
9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
For He hath satisfied a longing soul, And a hungry soul hath filled [with] goodness.
10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
Inhabitants of dark places and death-shade, Prisoners of affliction and of iron,
11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
Because they changed the saying of God, And the counsel of the Most High despised.
12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
And He humbleth with labour their heart, They have been feeble, and there is no helper.
13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
And they cry unto Jehovah in their adversity, From their distresses He saveth them.
14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
He bringeth them out from the dark place, And death-shade, And their bands He draweth away.
15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
They confess to Jehovah His kindness, And His wonders to the sons of men.
16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
For He hath broken doors of brass, And bars of iron He hath cut.
17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
Fools, by means of their transgression, And by their iniquities, afflict themselves.
18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
All food doth their soul abominate, And they come nigh unto the gates of death,
19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
And cry unto Jehovah in their adversity, From their distresses He saveth them,
20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
He sendeth His word and healeth them, And delivereth from their destructions.
21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
They confess to Jehovah His kindness, And His wonders to the sons of men,
22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
And they sacrifice sacrifices of thanksgiving, And recount His works with singing.
23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
Those going down [to] the sea in ships, Doing business in many waters,
24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
They have seen the works of Jehovah, And His wonders in the deep.
25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
And He saith, and appointeth a tempest, And it lifteth up its billows,
26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
They go up [to] the heavens, they go down [to] the depths, Their soul in evil is melted.
27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
They reel to and fro, and move as a drunkard, And all their wisdom is swallowed up.
28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
And they cry to Jehovah in their adversity, And from their distresses He bringeth them out.
29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
He establisheth a whirlwind to a calm, And hushed are their billows.
30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
And they rejoice because they are quiet, And He leadeth them to the haven of their desire.
31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
They confess to Jehovah His kindness, And His wonders to the sons of men,
32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
And they exalt Him in the assembly of the people, And in the seat of the elders praise Him.
33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
He maketh rivers become a wilderness, And fountains of waters become dry land.
34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
A fruitful land becometh a barren place, For the wickedness of its inhabitants.
35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
He maketh a wilderness become a pool of water, And a dry land become fountains of waters.
36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
And He causeth the hungry to dwell there, And they prepare a city of habitation.
37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
And they sow fields, and plant vineyards, And they make fruits of increase.
38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
And He blesseth them, and they multiply exceedingly, And their cattle He doth not diminish.
39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
And they are diminished, and bow down, By restraint, evil, and sorrow.
40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
He is pouring contempt upon nobles, And causeth them to wander in vacancy — no way.
41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
And setteth on high the needy from affliction, And placeth families as a flock.
42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
The upright do see and rejoice, And all perversity hath shut her mouth.
43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
Who [is] wise, and observeth these? They understand the kind acts of Jehovah!
