Псалми 107
1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
“BOOK V.” O give thanks to the LORD, for he is good; For his mercy endureth for ever!
2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
Let the redeemed of the LORD say it, Whom he hath redeemed from the hand of the enemy;
3 і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
Whom he hath gathered from the lands, From the east, the west, the north, and the south.
4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
They were wandering in the wilderness, in a desert, They found no way to a city to dwell in.
5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
They were hungry and thirsty, And their souls fainted within them.
6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Then they cried to the LORD in their trouble, And he delivered them out of their distress.
7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
He led them in a straight way, Till they came to a city where they might dwell.
8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
O let them praise the LORD for his goodness, For his wonderful works to the children of men!
9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
For he satisfieth the thirsty, And the hungry he filleth with good.
10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
They dwelt in darkness and the shadow of death, Being bound in affliction and iron;
11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
Because they disobeyed the commands of God, And contemned the will of the Most High;
12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
Their hearts he brought down by hardship; They fell down, and there was none to help.
13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
But they cried to the LORD in their trouble, And he saved them out of their distresses;
14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
He brought them out of darkness and the shadow of death, And brake their bands asunder.
15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
O let them praise the LORD for his goodness, For his wonderful works to the children of men!
16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
For he hath broken the gates of brass, And cut the bars of iron asunder.
17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
The foolish, because of their transgressions, And because of their iniquities, were afflicted;
18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
They abhorred all kinds of food; They were near to the gates of death.
19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
Then they cried to the LORD in their trouble, And he delivered them out of their distresses;
20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
He sent his word, and healed them, And saved them from their destruction.
21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
O let them praise the LORD for his goodness, For his wonderful works to the children of men!
22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
Let them offer the sacrifices of thanksgiving, And declare his works with joy!
23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
They who go down to the sea in ships, And do business in great waters,
24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
These see the works of the LORD, And his wonders in the deep.
25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
He commandeth, and raiseth the stormy wind, Which lifteth high the waves.
26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
They mount up to the heavens, They sink down to the depths, Their soul melteth with distress;
27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
They reel and stagger like a drunken man, And all their skill is vain.
28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Then they cry to the LORD in their trouble, And he saveth them out of their distresses;
29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
He turneth the storm into a calm, And the waves are hushed;
30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
Then they rejoice that they are still, And he bringeth them to their desired haven.
31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
O let them praise the LORD for his goodness. For his wonderful works to the children of men!
32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
Let them extol him in the congregation of the people, And praise him in the assembly of the elders!
33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
He turneth rivers into a desert, And springs of water into dry ground;
34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
A fruitful land into barrenness, For the wickedness of them that dwell therein.
35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
He turneth the desert into a lake of water, And dry ground into springs of water;
36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
And there he causeth the hungry to dwell, And they build a city for a dwelling-place,
37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
And sow fields and plant vineyards, Which yield a fruitful increase.
38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
He blesseth them, so that they multiply greatly, And suffereth not their cattle to decrease.
39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
When they are diminished and brought low By oppression, affliction, and sorrow,
40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
He poureth contempt upon princes, And causeth them to wander in a pathless wilderness;
41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
But he raiseth the poor from their affliction, And increaseth their families like a flock.
42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
The righteous see it and rejoice, And all iniquity shutteth her mouth.
43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
Whoso is wise, let him observe this, And have regard to the loving-kindness of the LORD!
