Псалми 107
1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
BOOK FIFTH: Oh give thanks unto the Lord; for he is good; for unto eternity endureth his kindness.
2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
Thus let the Lord's redeemed say, even those whom he hath redeemed from the hand of the adversary;
3 і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
And whom he hath gathered out of the [various] lands, from the east, and from the west, from the north, and from the sea.
4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
They wandered about in the wilderness, in the desert path; they could not find an inhabited city:
5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
Hungry and thirsty, their soul within them fainted.
6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Then they cried unto the Lord when they were in distress, [and] out of their afflictions he delivered them.
7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
And he led them forth on the right way, that they might go to an inhabited city.
8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
They [therefore] shall give thanks unto the Lord for his kindness, and [proclaim] his wonders to the children of men!
9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
For he satisfied the longing soul, and the hungry soul he filled with good.—
10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
Such as sit in darkness and in the shadow of death, bound in misery and [fetters of] iron; —
11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
Because they have rebelled against the words of God, and have contemned the counsel of the Most High;
12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
And he humbled with trouble their heart; they stumbled, and there was none to help;
13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
But when they cry unto the Lord when they are in distress, he saveth them out of their afflictions;
14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
He bringeth them out of darkness and the shadow of death, and teareth their bands asunder.
15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
They [therefore] shall give thanks unto the Lord for his kindness, and [proclaim] his wonders to the children of men!
16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
For he hath broken the doors of copper, and the bolts of iron hath he hewn asunder.—
17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
Fools, because of their transgression, and because of their iniquities, are afflicted.
18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
All manner of food their soul abhorreth; and they draw near unto the gates of death;
19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
But when they cry unto the Lord when they are in distress, he saveth them out of their afflictions.
20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
He sendeth his word and healeth them, and delivereth them from their graves.
21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
They [therefore] shall give thanks unto the Lord for his kindness, and [proclaim] his wonders to the children of men!
22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
They shall also sacrifice the sacrifices of thanksgiving, and relate his deeds with joyful song.—
23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
They who go down to the sea in ships, who do business on great waters; —
24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
These have seen the works of the Lord, and his wonders on the deep.
25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
For he spoke, and he raised the stormy wind, which lifteth up its waves.
26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
They would mount up to heaven, they would go down to the depths: their soul was melted because of their danger.
27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
They would reel to and fro, and stagger like a drunken man, and all their wisdom was exhausted.
28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
And they cried unto the Lord when they were in distress, and he brought them out of their afflictions.
29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
He calmed the storm into a whisper, and stilled were the waves of the sea.
30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
And they were rejoiced because they were silent: and then he guided them unto their desired haven.
31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
They [therefore] shall give thanks unto the Lord for his kindness, and [proclaim] his wonders to the children of men!
32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
And they must exalt him in the congregation of the people, and in the assembly of the elders must they praise him.—
33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
He changeth rivers into a wilderness, and water-springs into parched ground;
34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
A fruitful land into a salty waste, for the wickedness of those that dwell therein.
35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
He changeth the wilderness into a pool of water, and desert land into water-springs.
36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
And there he causeth to dwell the hungry, that they may found an inhabited city;
37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
And they sow fields, and plant vineyards, that they may yield the fruits of the [annual] product.
38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
He also blesseth them, and they multiply greatly, and he suffereth not their cattle to diminish.
39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
They were also diminished and bowed low through oppression, misfortune, and sorrow:
40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
He [then] poureth contempt upon princes, and causeth them to wander in a pathless wilderness.
41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
And he exalteth the needy from misery, and maketh [his] families like flocks.
42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
The righteous shall see it, and rejoice; but all wickedness shall stop her mouth.
43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
Whoever is wise, let him observe these things, and let [all] understand the kindness of the Lord.
