Псалми 107
1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
BOOK V 'O give thanks unto the LORD, for He is good, for His mercy endureth for ever.'
2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
So let the redeemed of the LORD say, whom He hath redeemed from the hand of the adversary;
3 і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
And gathered them out of the lands, from the east and from the west, from the north and from the sea.
4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
They wandered in the wilderness in a desert way; they found no city of habitation.
5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
Hungry and thirsty, their soul fainted in them.
6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Then they cried unto the LORD in their trouble, and He delivered them out of their distresses.
7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
And He led them by a straight way, that they might go to a city of habitation.
8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
Let them give thanks unto the LORD for His mercy, and for His wonderful works to the children of men!
9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
For He hath satisfied the longing soul, and the hungry soul He hath filled with good.
10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
Such as sat in darkness and in the shadow of death, being bound in affliction and iron —
11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
Because they rebelled against the words of God, and contemned the counsel of the Most High.
12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
Therefore He humbled their heart with travail, they stumbled, and there was none to help —
13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
They cried unto the LORD in their trouble, and He saved them out of their distresses.
14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
He brought them out of darkness and the shadow of death, and broke their bands in sunder.
15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
Let them give thanks unto the LORD for His mercy, and for His wonderful works to the children of men!
16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
For He hath broken the gates of brass, and cut the bars of iron in sunder.
17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
Crazed because of the way of their transgression, and afflicted because of their iniquities —
18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
Their soul abhorred all manner of food, and they drew near unto the gates of death —
19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
They cried unto the LORD in their trouble, and He saved them out of their distresses;
20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
He sent His word, and healed them, and delivered them from their graves.
21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
Let them give thanks unto the LORD for His mercy, and for His wonderful works to the children of men!
22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
And let them offer the sacrifices of thanksgiving, and declare His works with singing.
23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
They that go down to the sea in ships, that do business in great waters —
24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
These saw the works of the LORD, and His wonders in the deep;
25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
For He commanded, and raised the stormy wind, which lifted up the waves thereof;
26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
They mounted up to the heaven, they went down to the deeps; their soul melted away because of trouble;
27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
They reeled to and fro, and staggered like a drunken man, and all their wisdom was swallowed up —
28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
They cried unto the LORD in their trouble, and He brought them out of their distresses.
29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
He made the storm a calm, so that the waves thereof were still.
30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
Then were they glad because they were quiet, and He led them unto their desired haven.
31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
Let them give thanks unto the LORD for His mercy, and for His wonderful works to the children of men!
32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
Let them exalt Him also in the assembly of the people, and praise Him in the seat of the elders.
33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
He turneth rivers into a wilderness, and watersprings into a thirsty ground;
34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
A fruitful land into a salt waste, for the wickedness of them that dwell therein.
35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
He turneth a wilderness into a pool of water, and a dry land into watersprings.
36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
And there He maketh the hungry to dwell, and they establish a city of habitation;
37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
And sow fields, and plant vineyards, which yield fruits of increase.
38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
He blesseth them also, so that they are multiplied greatly, and suffereth not their cattle to decrease.
39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
Again, they are minished and dwindle away through oppression of evil and sorrow.
40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
He poureth contempt upon princes, and causeth them to wander in the waste, where there is no way.
41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
Yet setteth He the needy on high from affliction, and maketh his families like a flock.
42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
The upright see it, and are glad; and all iniquity stoppeth her mouth.
43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
Whoso is wise, let him observe these things, and let them consider the mercies of the LORD.
