Псалми 107
1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
Give glory to the Lord, for he is good: for his mercy endureth for ever.
2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
Let them say so that have been redeemed by the Lord, whom he hath redeemed from the hand of the enemy: and gathered out of the countries.
3 і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
From the rising and the setting of the sun, from the north and from the sea.
4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
They wandered in a wilderness, in a place without water: they found not the way of a city for their habitation.
5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
They were hungry and thirsty: their soul fainted in them.
6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
And they cried to the Lord in their tribulation: and he delivered them out of their distresses.
7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
And he led them into the right way: that they might go to a city of habitation.
8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
Let the mercies of the Lord give glory to him: and his wonderful works to the children of men.
9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
For he hath satisfied the empty soul, and hath filled the hungry soul with good things.
10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
Such as sat in darkness and in the shadow of death: bound in want and in iron.
11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
Because they had exasperated the words of God: and provoked the counsel of the most High:
12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
And their heart was humbled with labours: they were weakened, and their was none to help them.
13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
Then they cried to the Lord in their affliction: and he delivered them out of their distresses.
14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
And he brought them out of darkness, and the shadow of death; and broke their bonds in sunder.
15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
Let the mercies of the Lord give glory to him, and his wonderful works to the children of men.
16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
Because he hath broken gates of brass, and burst the iron bars.
17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
He took them out of the way of their iniquity: for they were brought low for their injustices.
18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
Their soul abhorred all manner of meat: and they drew nigh even to the gates of death.
19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
And they cried to the Lord in their affliction: and he delivered them out of their distresses.
20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
He sent his word, and healed them: and delivered them from their destructions.
21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
Let the mercies of the Lord give glory to him: and his wonderful works to the children of men.
22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
And let them sacrifice the sacrifice of praise: and declare his works with joy.
23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
They that go down to the sea in ships, doing business in the great waters:
24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
These have seen the works of the Lord, and his wonders in the deep.
25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
He said the word, and there arose a storm of wind: and the waves thereof were lifted up.
26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
They mount up to the heavens, and they go down to the depths: their soul pined away with evils.
27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
They were troubled, and reeled like a drunken man; and all their wisdom was swallowed up.
28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
And they cried to the Lord in their affliction: and he brought them out of their distresses.
29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
And he turned the storm into a breeze: and its waves were still.
30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
And they rejoiced because they were still: and he brought them to the haven which they wished for.
31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
Let the mercies of the Lord give glory to him, and his wonderful works to the children of men.
32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
And let them exalt him in the church of the people: and praise him in the chair of the ancients.
33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
He hath turned rivers into a wilderness: and the sources of water into dry ground:
34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
A fruitful land into barrenness, for the wickedness of them that dwell therein.
35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
He hath turned a wilderness into pools of water, and a dry land into water springs.
36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
And hath placed there the hungry; and they made a city for their habitation.
37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
And they sowed fields, and planted vineyards: and they yielded fruit of birth.
38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
And he blessed them, and they were multiplied exceedingly: and their cattle he suffered not to decrease.
39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
Then they were brought to be few: and they were afflicted through the trouble of evils and sorrow.
40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
Contempt was poured forth upon their princes: and he caused them to wander where there was no passing, and out of the way.
41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
And he helped the poor out of poverty: and made him families like a flock of sheep.
42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
The just shall see, and shall rejoice, and all iniquity shall stop their mouth.
43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
Who is wise, and will keep these things: and will understand the mercies of the Lord?
