Псалми 107
1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
Alleluia. Give thanks to the Lord, for he is good; for his mercy [endures] for ever.
2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
Let them say [so] who have been redeemed by the Lord, whom he has redeemed from the hand of the enemy;
3 і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
and gathered them out of the countries, from the east, and west, and north, and south.
4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
They wandered in the wilderness in a dry land; they found no way to a city of habitation.
5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
Hungry and thirsty, their soul fainted in them.
6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Then they cried to the Lord in their affliction, and he delivered them out of their distresses.
7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
And he guided them into a straight path, that they might go to a city of habitation.
8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
Let them acknowledge to the Lord his mercies, and his wonderful works to the children of men.
9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
For he satisfies the empty soul, and fills the hungry [soul] with good things,
10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
[even] them that sit in darkness and the shadow of death, fettered in poverty and iron;
11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
because they rebelled against the words of God, and provoked the counsel of the Most High.
12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
So their heart was brought low with troubles; they were weak, and there was no helper.
13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
Then they cried to the Lord in their affliction, and he saved them out of their distresses.
14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
And he brought them out of darkness and the shadow of death, and broke their bonds asunder.
15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
Let them acknowledge to the Lord his mercies, and his wonders to the children of men.
16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
For he broke to pieces the brazen gates, and crushed the iron bars.
17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
He helped them out of the way of their iniquity; for they were brought low because of their iniquities.
18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
Their soul abhorred all meat; and they drew near to the gates of death.
19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
Then they cried to the Lord in their affliction, and he saved them out of their distresses.
20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
He sent his word, and healed them, and delivered them out of their destructions.
21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
Let them acknowledge to the Lord his mercies, and his wonderful works to the children of men.
22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
And let them offer to him the sacrifice of praise, and proclaim this works with exultation.
23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
They that go down to the sea in ships, doing business in many waters;
24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
these [men] have seen the works of the Lord, and his wonders in the deep.
25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
He speaks, and the stormy wind arises, and its waves are lifted up.
26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
They go up to the heavens, and go down to the depths; their soul melts because of troubles.
27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
They are troubled, they stagger as a drunkard, and all their wisdom is swallowed up.
28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Then they cry to the Lord in their affliction, and he brings them out of their distresses.
29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
And he commands the storm, and it is calmed into a gentle breeze, and its waves are still.
30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
And they are glad, because they are quiet; and he guides them to their desire haven.
31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
Let them acknowledge to the Lord his mercies, and his wonderful works to the children of men.
32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
Let them exalt him in the congregation of the people, and praise him in the seat of the elders.
33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
He turns rivers into a desert, and streams of water into a dry land;
34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
a fruitful land into saltness, for the wickedness of them that dwell in it.
35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
He turns a wilderness into pools of water, and a dry land into streams of water.
36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
And there he causes the hungry to dwell, and they establish for themselves cities of habitation.
37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
And they sow fields, and plant vineyards, and they yield fruit of increase.
38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
And he blesses them, and they multiply exceedingly, and he diminishes not the number of their cattle.
39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
Again they become few, and are brought low, by the pressure of evils and pain.
40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
Contempt is poured upon their princes, and he causes them to wander in a desert and trackless land.
41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
But he helps the poor out of poverty, and makes [him] families as a flock.
42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
The upright shall see and rejoice; and all iniquity shall stop her mouth.
43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
Who is wise, and will observe these things, and understand the mercies of the Lord?
