< Псалми 107 >
1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
Oslavujte Hospodina, nebo jest dobrý, nebo na věky milosrdenství jeho.
2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
Nechť o tom vypravují ti, kteříž jsou vykoupeni skrze Hospodina, jak je on vykoupil z ruky těch, kteříž je ssužovali,
3 і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
A shromáždil je z zemí, od východu a od západu, od půlnoci i od moře.
4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
Bloudili po poušti, po cestách pustých, města k přebývání nenacházejíce.
5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
Hladovití a žízniví byli, až v nich svadla duše jejich.
6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Když volali k Hospodinu v ssoužení svém, z úzkostí jejich vytrhl je,
7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
A vedl je po cestě přímé, aby přišli do města k bydlení.
8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
Nechať oslavují před Hospodinem milosrdenství jeho, a divné skutky jeho před syny lidskými,
9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
Poněvadž napájí duši žíznivou, a duši hladovitou naplňuje dobrými věcmi.
10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
Kteříž sedí ve tmě a v stínu smrti, sevříni jsouce bídou i železy,
11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
Protože odporni byli řečem Boha silného, a radou Nejvyššího pohrdli.
12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
Pročež ponížil bídou srdce jejich, padli, a nebylo pomocníka.
13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
Když volají k Hospodinu v ssoužení svém, z úzkostí je vysvobozuje.
14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
Vyvodí je z temností a stínu smrti, a svazky jejich trhá.
15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
Nechať oslavují před Hospodinem milosrdenství jeho, a divné skutky jeho před syny lidskými,
16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
Poněvadž láme brány měděné, a závory železné posekává.
17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
Blázni pro cestu převrácenosti své, a pro nepravosti své v trápení bývají.
18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
Oškliví se jim všeliký pokrm, až se i k branám smrti přibližují.
19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
Když volají k Hospodinu v ssoužení svém, z úzkostí jejich je vysvobozuje.
20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
Posílá slovo své, a uzdravuje je, a vysvobozuje je z hrobu.
21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
Nechať oslavují před Hospodinem milosrdenství jeho, a divné skutky jeho před syny lidskými,
22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
A obětujíce oběti chvály, ať vypravují skutky jeho s prozpěvováním.
23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
Kteří se plaví po moři na lodech, pracujíce na velikých vodách,
24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
Tiť vídají skutky Hospodinovy, a divy jeho v hlubokosti.
25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
Jakž jen dí, hned se strhne vítr bouřlivý, a dme vlny mořské.
26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
Vznášejí se k nebi, sstupují do propasti, duše jejich v nebezpečenství rozplývá se.
27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
Motají se a nakloňují jako opilý, a všecko umění jejich mizí.
28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Když volají k Hospodinu v ssoužení svém, z úzkostí jejich je vysvobozuje.
29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
Proměňuje bouři v utišení, tak že umlkne vlnobití jejich.
30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
I veselí se, že utichlo; a tak přivodí je k břehu žádostivému.
31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
Nechať oslavují před Hospodinem milosrdenství jeho, a divné skutky jeho před syny lidskými.
32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
Nechť ho vyvyšují v shromáždění lidu, a v radě starců chválí jej.
33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
Obrací řeky v poušť, a prameny vod v suchost,
34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
Zemi úrodnou v slatinnou, pro zlost obyvatelů jejích.
35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
Pustiny obrací v jezera, a zemi vyprahlou v prameny vod.
36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
I osazuje na ní hladovité, aby stavěli města k bydlení.
37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
Kteříž osívají pole, a dělají vinice, a shromažďují sobě užitek úrody.
38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
Takť on jim žehná, že se rozmnožují velmi, a dobytka jejich neumenšuje.
39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
A někdy pak umenšeni a sníženi bývají ukrutenstvím, bídou a truchlostí,
40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
Když vylévá pohrdání na knížata, dopouštěje, aby bloudili po poušti bezcestné.
41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
Onť vyzdvihuje nuzného z trápení, a rozmnožuje rodinu jako stádo.
42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
Nechť to spatřují upřímí, a rozveselí se, ale všeliká nepravost ať zacpá ústa svá.
43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
Ale kdo jest tak moudrý, aby toho šetřil, a vyrozumíval mnohému milosrdenství Hospodinovu?