Псалми 107
1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
Hvalite Jahvu jer je dobar, jer je dovijeka ljubav njegova!
2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
Tako nek' reknu svi otkupljenici koje Jahve otkupi iz ruke dušmanske
3 і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
i koje skupi iz svih zemalja, s istoka i sa zapada, sa sjevera i s juga.
4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
Lutahu pustinjom, u samoći pustoj, puta ne nalazeć' do naseljena grada.
5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
Gladni su bili, žeđu izmoreni, duša je klonula u njima.
6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Tada zavapiše Jahvi u svojoj tjeskobi, i on ih istrže iz svih nevolja.
7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
Pravim ih putem pÓovede da stignu ka gradu naseljenu.
8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
Neka hvale Jahvu za dobrotu njegovu, za čudesa njegova sinovima ljudskim!
9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
Jer gladnu dušu on nasiti, dušu izgladnjelu on napuni dobrima.
10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
U mraku sjeđahu i u tmini, sputani bijedom i gvožđima,
11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
jer su prkosili besjedama Božjim i prezreli naum Svevišnjega.
12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
Srce im stoga skrši patnjama: posrtahu, a ne bješe nikog da im pomogne.
13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
Tada zavapiše Jahvi u svojoj tjeskobi i on ih istrže iz svih nevolja.
14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
Izvede ih iz tmina i mraka, raskide okove njihove.
15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
Neka hvale Jahvu za dobrotu njegovu, za čudesa njegova sinovima ljudskim!
16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
Jer razbi vrata mjedena i gvozdene polomi zasune.
17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
Zbog svojih bezakonja bolovahu oni, ispaštajuć' svoje opačine:
18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
svako se jelo gadilo duši njihovoj, do vrata smrti oni dođoše.
19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
Tada zavapiše Jahvi u svojoj tjeskobi i on ih istrže iz svih nevolja.
20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
Riječ svoju posla da ih ozdravi i život im spasi od jame grobne.
21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
Neka hvale Jahvu za dobrotu njegovu, za čudesa njegova sinovima ljudskim!
22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
Nek' prinose žrtve zahvalnice i kličući nek' djela njegova kazuju!
23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
Oni koji lađama zaploviše morem da po vodama silnim trguju:
24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
oni vidješe djela Jahvina, čudesa njegova na pučini.
25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
On reče i olujni se vjetar uzvitla što u visinu diže valove mora.
26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
Do neba se dizahu, u bezdan se spuštahu, u nevolji duša im ginula.
27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
Teturahu i posrtahu kao pijani, sva ih je mudrost izdala.
28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Tada zavapiše Jahvi u svojoj tjeskobi i on ih istrže iz svih nevolja.
29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
Smiri oluju u tih povjetarac, valovi morski umukoše.
30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
Obradovaše se tišini, u željenu luku on ih povede.
31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
Neka hvale Jahvu za dobrotu njegovu, za čudesa njegova sinovima ljudskim!
32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
Neka ga uzvisuju u narodnom zboru, neka ga hvale u vijeću staraca!
33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
On pretvori rijeke u pustinju, a izvore vodene u žednu zemlju;
34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
plodonosnu zemlju u slanu pustaru zbog zloće žitelja njezinih.
35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
On obrati pustinju u jezero, a zemlju suhu u vodene izvore
36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
i naseli ondje izgladnjele te podigoše grad gdje će živjeti.
37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
Zasijaše njive, posadiše vinograde što im doniješe obilnu ljetinu.
38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
I on ih blagoslovi te se namnožiše silno i stada im se ne smanjiše.
39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
Prorijeđeni bjehu i prezreni pod teretom patnja i nevolja.
40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
Onaj što izlijeva prezir na knezove pusti ih da po bespuću pustom lutaju.
41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
Iz nevolje pÓodiže ubogog i obitelji k'o stada ÓumnožÄi.
42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
Videć' to, čestiti neka se raduju, a zloća neka sebi usta začepi!
43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
Tko je mudar nek' o svemu tom razmišlja i nek' uvidi dobrotu Jahvinu!
