Псалми 106
1 Алілу́я!
¡Aleluya! Den gracias a Yavé, Porque Él es bueno, Porque para siempre es su misericordia.
2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
¿Quién puede contar las proezas de Yavé? ¿Quién proclama toda su alabanza?
3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
¡Dichosos los que guardan recto juicio, Los que practican justicia en todo tiempo!
4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
Acuérdate de mí, oh Yavé, Según tu buena voluntad para tu pueblo. Visítame con tu salvación,
5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
Para que yo vea el bien de tus escogidos, Para que me regocije por la alegría de tu pueblo, Que me gloríe con tu heredad.
6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
Como nuestros antepasados pecamos. Cometimos iniquidad. Nos portamos perversamente.
7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
Nuestros antepasados no entendieron tus maravillas en Egipto. No recordaron tus numerosas bondades, Sino se rebelaron junto al mar, en el mar Rojo.
8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
Pero Él los salvó por amor a su Nombre Para que fuera evidente su poder.
9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
Reprendió al mar Rojo Y lo secó, Y los condujo por las profundidades, Como por un desierto.
10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
Así los salvó de [la] mano del que [los] odiaba, Y los redimió de la mano del enemigo.
11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
Cubrieron las aguas a sus adversarios, No quedó ni uno de ellos.
12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
Entonces creyeron a sus Palabras, Y cantaron su alabanza.
13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
Muy pronto olvidaron sus obras. No esperaron su consejo.
14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
Con avidez desearon comer en el desierto, Y en lugar despoblado tentaron a ʼElohim.
15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
Él les dio lo que pidieron, Pero envió mortandad sobre ellos.
16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
Tuvieron envidia de Moisés en el campamento, Y de Aarón, el consagrado a Yavé.
17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
Se abrió la tierra Y se tragó a Datán, Y cubrió al grupo de Abiram.
18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
Un fuego se encendió contra su grupo. La llama devoró a los perversos.
19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
Hicieron un becerro en Horeb. Se postraron ante una imagen de fundición.
20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
Así cambiaron la Gloria de ellos Por la imagen de un becerro que come hierba.
21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
Olvidaron al ʼEL, su Salvador, Quien hizo grandes cosas en Egipto,
22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
Maravillas en la tierra de Cam, Portentos en el mar Rojo.
23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
Por tanto Él dijo que los destruiría. Si no fuera porque Moisés su escogido, Se puso en la brecha delante de Él Con la intención de que no los destruyera.
24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
Luego despreciaron [la] tierra deseable. No creyeron en la Palabra de Él,
25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
Sino murmuraron en sus tiendas. No escucharon la voz de Yavé.
26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
Por tanto les juró Que caerían en el desierto,
27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
Que dispersaría su descendencia entre las naciones Y los esparciría por las tierras.
28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
Se unieron también a Baal-peor Y comieron lo sacrificado a los muertos.
29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
Así [lo] provocaron a ira con sus obras, Y una mortandad irrumpió entre ellos.
30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
Pero Finees se levantó e intervino, Y la mortandad se detuvo,
31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
Y le fue atribuido como justicia Por todas las generaciones para siempre.
32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
También [lo] provocaron a ira en las aguas de Meriba, Y salió mal Moisés por causa de ellos,
33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
Porque hicieron rebelar su espíritu, Y él habló precipitadamente con sus labios.
34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
No destruyeron a los pueblos, Como Yavé les mandó,
35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
Sino se mezclaron con gentiles. Aprendieron sus prácticas,
36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
Y sirvieron a sus ídolos, Los cuales fueron una trampa.
37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
Sacrificaron sus hijos y sus hijas a los demonios
38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
Y derramaron sangre inocente, La sangre de sus hijos y de sus hijas, A quienes sacrificaron a los ídolos de Canaán, Y la tierra fue contaminada con la sangre.
39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
Así se contaminaron con las prácticas de ellos, Y se prostituyeron con sus hechos.
40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
Por tanto la ira de Yavé se encendió contra su pueblo, Y Él repugnó su heredad.
41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
Los entregó en [la] mano de los gentiles, Y aquellos que los odiaban gobernaron sobre ellos.
42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
Sus enemigos también los oprimieron, Y fueron sometidos bajo su poder.
43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
Muchas veces los libró, Pero ellos se rebelaron contra su consejo en su designio, Y así se hundieron en su iniquidad.
44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
Sin embargo, Él miraba su angustia Y escuchaba su clamor.
45 і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
Recordaba su Pacto por amor a ellos, Y se compadecía según la grandeza de su misericordia.
46 і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
También promovió que fueran [objeto] de misericordia Por parte de todos los que los tenían cautivos.
47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
Oh Yavé, ʼElohim nuestro, sálvanos. Recógenos de entre las naciones, Para que demos gracias a tu santo Nombre Y nos gloriemos en tus alabanzas.
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
¡Bendito sea Yavé, el ʼElohim de Israel, Desde la eternidad hasta la eternidad! Y todo el pueblo diga: ¡Amén! ¡Aleluya!
