Псалми 106
1 Алілу́я!
¡Alabado sea Yahvé! Dad gracias a Yahvé, porque es bueno, porque su bondad es eterna.
2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
¿Quién puede pronunciar los actos poderosos de Yahvé? o declarar plenamente todas sus alabanzas?
3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
Dichosos los que guardan la justicia. Dichoso el que hace lo correcto en todo momento.
4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
Acuérdate de mí, Yahvé, con el favor que muestras a tu pueblo. Visítame con tu salvación,
5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
para que vea la prosperidad de tus elegidos, para que me regocije en la alegría de tu nación, para que me gloríe con tu herencia.
6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
Hemos pecado con nuestros padres. Hemos cometido una iniquidad. Hemos hecho maldades.
7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
Nuestros padres no entendieron tus maravillas en Egipto. No recordaron la multitud de tus bondades amorosas, pero fueron rebeldes en el mar, incluso en el Mar Rojo.
8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
Sin embargo, los salvó por su nombre, para dar a conocer su poderoso poder.
9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
También reprendió al Mar Rojo, y se secó; por lo que los condujo a través de las profundidades, como a través de un desierto.
10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
Los salvó de la mano del que los odiaba, y los redujo de la mano del enemigo.
11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
Las aguas cubrieron a sus adversarios. No quedaba ni uno de ellos.
12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
Entonces creyeron en sus palabras. Cantaron sus alabanzas.
13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
Pronto olvidaron sus obras. No esperaron su consejo,
14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
pero cedió al deseo en el desierto, y puso a prueba a Dios en el páramo.
15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
Les concedió su petición, sino que enviaron a su alma la delgadez.
16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
También envidiaban a Moisés en el campamento, y Aarón, el santo de Yahvé.
17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
La tierra se abrió y se tragó a Datán, y cubrió la compañía de Abiram.
18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
Se encendió un fuego en su compañía. La llama quemó a los malvados.
19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
Hicieron un becerro en Horeb, y adoraron una imagen fundida.
20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
Así intercambiaron su gloria para una imagen de un toro que come hierba.
21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
Se olvidaron de Dios, su Salvador, que había hecho grandes cosas en Egipto,
22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
obras maravillosas en la tierra de Cam, y cosas impresionantes junto al Mar Rojo.
23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
Por eso dijo que los destruiría, si Moisés, su elegido, no se hubiera puesto delante de él en la brecha, para alejar su ira, para que no los destruya.
24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
Sí, despreciaron la tierra agradable. No creyeron en su palabra,
25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
sino que murmuraban en sus tiendas, y no escucharon la voz de Yahvé.
26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
Por eso les juró que los derrocaría en el desierto,
27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
que él derrocaría a su descendencia entre las naciones, y dispersarlos en las tierras.
28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
También se unieron a Baal Peor, y comieron los sacrificios de los muertos.
29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
Así le provocaron la ira con sus actos. La peste se abatió sobre ellos.
30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
Entonces Finees se levantó y ejecutó el juicio, por lo que la plaga fue detenida.
31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
Eso se le acreditó como justicia, para todas las generaciones venideras.
32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
También lo enfurecieron en las aguas de Meribá, por lo que Moisés se preocupó por ellos;
33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
porque eran rebeldes a su espíritu, habló precipitadamente con los labios.
34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
No destruyeron los pueblos, como les ordenó Yahvé,
35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
sino que se mezclaron con las naciones, y aprendieron sus obras.
36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
Servían a sus ídolos, que se convirtió en una trampa para ellos.
37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
Sí, sacrificaron a sus hijos e hijas a los demonios.
38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
Derramaron sangre inocente, incluso la sangre de sus hijos y de sus hijas, que sacrificaron a los ídolos de Canaán. La tierra estaba contaminada con sangre.
39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
Así se contaminaron con sus obras, y se prostituyeron en sus actos.
40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
Por eso Yahvé ardió de ira contra su pueblo. Aborrecía su herencia.
41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
Los entregó en manos de las naciones. Los que los odiaban los gobernaban.
42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
Sus enemigos también los oprimieron. Fueron sometidos bajo su mano.
43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
Los rescató muchas veces, pero fueron rebeldes en su consejo, y fueron abatidos en su iniquidad.
44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
Sin embargo, él consideró su angustia, cuando escuchó su grito.
45 і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
Se acordó por ellos de su pacto, y se arrepintió según la multitud de sus bondades.
46 і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
También hizo que se compadecieran de ellos por todos aquellos que los llevaron cautivos.
47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
Sálvanos, Yahvé, nuestro Dios, reunirnos de entre las naciones, para dar gracias a tu santo nombre, ¡para triunfar en tu alabanza!
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
Bendito sea Yahvé, el Dios de Israel, ¡desde la eternidad hasta la eternidad! Que todo el pueblo diga: “Amén”. ¡Alabado sea Yah!
