< Псалми 106 >
Celebrate il Signore, perché è buono, perché eterna è la sua misericordia. Alleluia.
2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
Chi può narrare i prodigi del Signore, far risuonare tutta la sua lode?
3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
Beati coloro che agiscono con giustizia e praticano il diritto in ogni tempo.
4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
Ricordati di noi, Signore, per amore del tuo popolo, visitaci con la tua salvezza,
5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
perché vediamo la felicità dei tuoi eletti, godiamo della gioia del tuo popolo, ci gloriamo con la tua eredità.
6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
Abbiamo peccato come i nostri padri, abbiamo fatto il male, siamo stati empi.
7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
I nostri padri in Egitto non compresero i tuoi prodigi, non ricordarono tanti tuoi benefici e si ribellarono presso il mare, presso il mar Rosso.
8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
Ma Dio li salvò per il suo nome, per manifestare la sua potenza.
9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
Minacciò il mar Rosso e fu disseccato, li condusse tra i flutti come per un deserto;
10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
li salvò dalla mano di chi li odiava, li riscattò dalla mano del nemico.
11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
L'acqua sommerse i loro avversari; nessuno di essi sopravvisse.
12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
Allora credettero alle sue parole e cantarono la sua lode.
13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
Ma presto dimenticarono le sue opere, non ebbero fiducia nel suo disegno,
14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
arsero di brame nel deserto, e tentarono Dio nella steppa.
15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
Concesse loro quanto domandavano e saziò la loro ingordigia.
16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
Divennero gelosi di Mosè negli accampamenti, e di Aronne, il consacrato del Signore.
17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
Allora si aprì la terra e inghiottì Datan, e seppellì l'assemblea di Abiron.
18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
Divampò il fuoco nella loro fazione e la fiamma divorò i ribelli.
19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
Si fabbricarono un vitello sull'Oreb, si prostrarono a un'immagine di metallo fuso;
20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
scambiarono la loro gloria con la figura di un toro che mangia fieno.
21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
Dimenticarono Dio che li aveva salvati, che aveva operato in Egitto cose grandi,
22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
prodigi nel paese di Cam, cose terribili presso il mar Rosso.
23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
E aveva gia deciso di sterminarli, se Mosè suo eletto non fosse stato sulla breccia di fronte a lui, per stornare la sua collera dallo sterminio.
24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
Rifiutarono un paese di delizie, non credettero alla sua parola.
25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
Mormorarono nelle loro tende, non ascoltarono la voce del Signore.
26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
Egli alzò la mano su di loro giurando di abbatterli nel deserto,
27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
di disperdere i loro discendenti tra le genti e disseminarli per il paese.
28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
Si asservirono a Baal-Peor e mangiarono i sacrifici dei morti,
29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
provocarono Dio con tali azioni e tra essi scoppiò una pestilenza.
30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
Ma Finees si alzò e si fece giudice, allora cessò la peste
31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
e gli fu computato a giustizia presso ogni generazione, sempre.
32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
Lo irritarono anche alle acque di Meriba e Mosè fu punito per causa loro,
33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
perché avevano inasprito l'animo suo ed egli disse parole insipienti.
34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
Non sterminarono i popoli come aveva ordinato il Signore,
35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
ma si mescolarono con le nazioni e impararono le opere loro.
36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
Servirono i loro idoli e questi furono per loro un tranello.
37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
Immolarono i loro figli e le loro figlie agli dei falsi.
38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
Versarono sangue innocente, il sangue dei figli e delle figlie sacrificati agli idoli di Canaan; la terra fu profanata dal sangue,
39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
si contaminarono con le opere loro, si macchiarono con i loro misfatti.
40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
L'ira del Signore si accese contro il suo popolo, ebbe in orrore il suo possesso;
41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
e li diede in balìa dei popoli, li dominarono i loro avversari,
42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
li oppressero i loro nemici e dovettero piegarsi sotto la loro mano.
43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
Molte volte li aveva liberati; ma essi si ostinarono nei loro disegni e per le loro iniquità furono abbattuti.
44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
Pure, egli guardò alla loro angoscia quando udì il loro grido.
45 і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
Si ricordò della sua alleanza con loro, si mosse a pietà per il suo grande amore.
46 і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
Fece loro trovare grazia presso quanti li avevano deportati.
47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
Salvaci, Signore Dio nostro, e raccoglici di mezzo ai popoli, perché proclamiamo il tuo santo nome e ci gloriamo della tua lode.
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
Benedetto il Signore, Dio d'Israele da sempre, per sempre. Tutto il popolo dica: Amen.