Псалми 106
1 Алілу́я!
Dicsérjétek az Urat. Magasztaljátok az Urat, mert jó; mert örökkévaló az ő kegyelme.
2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
Ki beszélhetné el az Úr nagy tetteit? és jelenthetné ki minden dicsőségét?
3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
Boldog, a ki megtartja a törvényt, és igazán cselekszik minden időben.
4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
Emlékezzél reám, Uram, népedhez való jóságodért; jőjj el hozzám szabadításoddal,
5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
Hogy láthassam választottaidhoz való jóvoltodat, és örvendezhessek néped örömében; hogy dicsekedjem a te örökségeddel!
6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
Vétkeztünk atyáinkkal együtt; bűnösök, gonoszok valánk.
7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
Atyáink nem értették meg Égyiptomban csodáidat, nem emlegették meg kegyelmed nagyságát, hanem daczoskodtak a tengernél, a veres tengernél.
8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
De ő megsegíté őket az ő nevéért, hogy megismertesse a maga erejét.
9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
Rákiálta a veres tengerre és kiszáradt, s úgy vivé őket a mélységeken, mint egy síkon.
10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
És kisegíté őket a gyűlölő kezéből; kimentette őket ellenség kezéből.
11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
Szorongatóikat víz borította el, egy sem maradt meg belőlük.
12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
És hittek az ő beszédeinek, és énekelték az ő dicséretét.
13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
Hirtelen elfeledék cselekedeteit; nem várák az ő tanácsát!
14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
Epekedés epeszté őket a pusztában, és próbára tevék Istent a sivatagon.
15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
És megadá nékik, a mit kivántak; és ösztövérséget bocsáta lelkökbe.
16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
És irigységre indulának Mózes ellen a táborban, az Úr szentje, Áron ellen.
17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
Megnyilt a föld és elnyelé Dátánt, és beborítá Abirám seregét.
18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
És tűz gyulladt fel azok seregében, láng égeté el a gonoszokat.
19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
Borjút csináltak a Hóreb alatt, és hajlongtak az öntött bálvány előtt.
20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
Felcserélték az ő dicsőségöket: ökörnek képével, a mely füvet eszik.
21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
Elfeledkezének Istenről, szabadítójokról, a ki nagy dolgokat művelt Égyiptomban,
22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
Csodákat a Khám országában, félelmetes dolgokat a veres tenger mellett.
23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
Gondolta, hogy kipusztítja őket; de Mózes, az ő választottja, elébe állott a résre, hogy elfordítsa haragját, hogy el ne veszítse őket.
24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
És becsmérelték a kivánatos földet, nem hittek az ő igéretének.
25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
És morgolódtak sátraikban, és nem hallgattak az Úr szavára.
26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
De ő felemelé kezét reájok, hogy lesújtsa őket a pusztában;
27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
S hogy a pogányok közé dobja magvaikat, és szétszórja őket a tartományokban.
28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
Majd hozzácsapódtak a Baál-Peorhoz, és ették a holtak áldozatait.
29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
És felingerelték cselekedeteikkel, és zúdult reájok a csapás.
30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
Ekkor felállott Fineás és ítélt; és a csapásnak vége lőn.
31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
És igazságul tulajdoníttaték néki firól-fira mindörökké.
32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
Megharagíták a Meribáh vizeinél is, és baja támadt Mózesnek miattok,
33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
Mert megkeseríték az ő szívét, és gondatlanul szólt ajkaival.
34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
Nem irtották ki a népeket sem, a mint utasította őket az Úr.
35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
Sőt összeelegyedtek a pogányokkal, és eltanulták cselekedeteiket.
36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
És tisztelték azoknak bálványait, és tőrré levének azok reájok.
37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
És feláldozák fiaikat és leányaikat az ördögöknek,
38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
És ártatlan vért ontának: fiaik és leányaik vérét, a kiket Kanaán bálványainak áldoztak, és megfertőzteték a föld öldökléssel.
39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
És tisztátalanokká lőnek cselekedeteikben, és paráznákká tetteikben.
40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
De felgyúlt az Úr haragja népe ellen, és megútálta az ő örökségét.
41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
És odaadá őket pogányok kezébe, és gyűlölőik uralkodtak rajtok.
42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
És sanyargatták őket ellenségeik, és görnyedtek azoknak hatalma alatt!
43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
Számtalanszor megmentette őket, de ők felháboríták szándékaikkal, és mélyebben merültek bűneikbe.
44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
De reájok tekintett a nyomorúság napján, mikor meghallgatá rimánkodásukat;
45 і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
És megemlékezett velök kötött szövetségéről, és nagy kegyelmessége szerint megengesztelődék.
46 і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
És könyörületességre indítá irántok mindazokat, a kik őket fogva elvivék.
47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
Segíts meg minket, Urunk Istenünk, és gyűjts össze minket a pogányok közül, hogy dicsőítsük a te szent nevedet, és dicsekedjünk a te dicséreteddel.
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
Áldott legyen az Úr, Izráel Istene örökkön örökké, és minden nép mondja: Ámen. Dicsérjétek az Urat.
