Псалми 106
1 Алілу́я!
Hallelujah! Bekennet Jehovah, denn Er ist gut, denn Seine Barmherzigkeit ist in Ewigkeit.
2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
Wer kann aussagen die Machttaten Jehovahs, kann hören lassen all Sein Lob?
3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
Selig, die das Recht halten und Gerechtigkeit tun alle Zeit!
4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
Gedenke mein, Jehovah, mit dem Wohlgefallen für Dein Volk, und suche mich heim mit Deinem Heil.
5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
Daß ich sehe das Gute Deiner Auserwählten, daß ich fröhlich sei in der Fröhlichkeit Deiner Völkerschaften, mich rühme mit Deinem Erbe.
6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
Wir sündigten mit unseren Vätern, wir haben Missetat, Ungerechtigkeit begangen.
7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
Unsere Väter in Ägypten begriffen Deine Wunder nicht, gedachten nicht Deiner vielen Barmherzigkeit, und sie widersetzten sich am Meer, am Meere des Schilfs.
8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
Er aber rettete sie um Seines Namens willen, um Seine Macht kund zu tun.
9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
Und Er bedrohte das Schilfmeer, und es trocknete aus, und Er ließ sie durch Abgründe gehen wie durch die Wüste.
10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
Und Er rettete sie aus des Hassers Hand, und aus des Feindes Hand erlöste Er sie.
11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
Und Wasser bedeckten ihre Dränger, nicht einer blieb von ihnen übrig.
12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
Und sie glaubten an Seine Worte, sie sangen Sein Lob.
13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
Eilig hatten Seine Werke sie vergessen, warteten nicht auf Seinen Ratschluß.
14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
Und es gelüstete sie in der Wüste ein Gelüste, und sie versuchten Gott im Wüstenland.
15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
Und Er gab ihnen ihr Erbetenes, sandte aber Magerkeit in ihre Seele.
16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
Und sie eiferten wider Mose in dem Lager, wider Aharon, den Heiligen Jehovahs.
17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
Die Erde tat sich auf und verschlang Dathan und überdeckte Abirams Gemeinde.
18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
Und es brannte Feuer in ihrer Gemeinde, und die Flamme entflammte die Ungerechten.
19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
Am Choreb machten sie ein Kalb und beteten das Gußbild an,
20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
Und sie vertauschten ihre Herrlichkeit mit dem Vorbilde eines Ochsen, der das Kraut frißt.
21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
Sie vergaßen des Gottes, Der sie gerettet, Der in Ägypten Großes tat.
22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
Wunder im Lande Cham, Furchtbares an dem Meere des Schilfs.
23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
Und Er sagte, Er wollte sie vernichten, wenn Mose, Sein Auserwählter, nicht vor Ihm vor den Riß gestanden wäre, um Seinen Grimm vom Verderben zurückzuwenden.
24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
Und sie verschmähten das begehrte Land, sie glaubten Seinem Worte nicht.
25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
Und sie beschwerten sich in ihren Zelten, und hörten nicht auf Jehovahs Stimme.
26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
Und Er hob Seine Hand auf wider sie, sie zu fällen in der Wüste.
27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
Und ihren Samen unter die Völkerschaften fallen zu lassen, und sie in die Länder zu zersprengen.
28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
Und sie klammerten sich an Baal-Peor und aßen die Opfer der Toten.
29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
Und reizten Ihn durch ihr Tun, daß eine Plage ausbrach unter ihnen.
30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
Und Phinechas stand da und schlichtete, und der Plage ward Einhalt getan.
31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
Und ihm ward es zur Gerechtigkeit gerechnet ins Geschlecht und Geschlecht in Ewigkeit.
32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
Und sie reizten zur Entrüstung am Wasser Meribah, und es war übel mit Mose um ihretwillen.
33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
Denn sie erbitterten den Geist ihm, und es entfuhr seinen Lippen.
34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
Sie vernichteten die Völker nicht, wie Jehovah zu ihnen gesprochen hatte,
35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
Und vermengten sich mit den Völkerschaften und lernten ihr Tun;
36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
Und sie dienten ihren Götzenbildern und sie wurden ihnen zum Fallstrick.
37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
Und sie opferten den Dämonen ihre Söhne und Töchter.
38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
Und sie vergossen unschuldig Blut, das Blut ihrer Söhne und ihrer Töchter, die sie den Götzenbildern Kanaans opferten, und das Land ward durch Blut entheiligt.
39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
Und sie verunreinigten sich durch ihre Werke, und buhlten durch ihr Tun.
40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
Und es entbrannte Jehovahs Zorn wider Sein Volk, und Sein Erbe ward Ihm zum Greuel.
41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
Und Er gab sie in der Völkerschaften Hand, und ihre Hasser herrschten über sie.
42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
Und ihre Feinde unterdrückten sie, und sie wurden unter ihre Hand gebeugt.
43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
Viel Male errettete Er sie, doch sie widersetzten sich in ihrem Ratschlusse, und schwanden dahin in ihrer Missetat.
44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
Und Er sah ihre Drangsal, wie Er ihren Angstschrei hörte.
45 і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
Und Er gedachte ihnen an Seinen Bund, und es gereute Ihn nach Seiner vielen Barmherzigkeit.
46 і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
Und Er ließ sie Erbarmen finden vor allen, die sie gefangen führten.
47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
Rette uns, Jehovah, unser Gott, und bringe uns zusammen aus den Völkerschaften, auf daß wir bekennen den Namen Deiner Heiligkeit und preisen Dein Lob.
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
Gesegnet sei Jehovah, der Gott Israels, von Ewigkeit und zu Ewigkeit! und alles Volk spreche: Amen. Hallelujah!
