Псалми 106
1 Алілу́я!
Alleluja! Dem Herrn sagt Dank! Denn er ist gut! Auf ewig währet seine Huld.
2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
Wer redet würdig von des Herren großen Taten, verkündet all sein Lob?
3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
Heil denen, die das Richtige befolgen und es zu jeder Zeit recht machen! -
4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
Gedenke meiner, Herr, begnadigst Du Dein Volk und kommt Dein Heil, so denk auch meiner,
5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
daß Deiner Auserwählten Glück ich noch erlebe und mich der Freude Deines Volkes freue und mit den ewig Deinen jubiliere!
6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
Gesündigt haben wir mit unsren Vätern, unrecht und frevelhaft gehandelt.
7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
Schon unsere Väter merkten nicht auf Deine Wunder in Ägypten und dachten nicht an Deine Gnadenfülle. - Sie haderten am Meer, des Schilfmeers wegen.
8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
Um seines Namens willen half er ihnen, um seine Stärke kundzutun.
9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
Er schalt das Schilfmeer; es versiegte. Er führte sie durch Fluten wie durch eine Trift,
10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
entriß sie aus der Hasser Hand, befreite sie aus Feindes Macht.
11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
Das Wasser deckte ihre Dränger; nicht einer blieb von ihnen übrig.
12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
Da glaubten sie an seine Worte und stimmten einen Lobgesang ihm an.
13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
Doch schnell vergaßen sie dann seine Taten und harrten seines Rates nicht.
14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
Sie wurden in der Wüste lüstern, versuchten Gott im wasserlosen Land.
15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
Da gab er ihnen ihr Begehr: Erbrechen sandte er in ihren Hals.
16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
Im Lager aber wurden sie auf Moses eifersüchtig und auf den Heiligen des Herrn, auf Aaron.
17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
Die Erde tat sich auf, verschlang den Dathan, begrub die Rotte Abirams.
18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
In ihrer Rotte flammte Feuer auf, und eine Flamme fraß die Frevler. -
19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
Am Horeb machten sie ein Kalb und beteten ein Gußbild an,
20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
vertauschten ihres Gottes Herrlichkeit mit der Gestalt des Stiers, der Gras verzehrt,
21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
vergaßen Gott, der sie gerettet, der Großes in Ägypten hat getan,
22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
Erstaunliches im Lande Chams, Erschreckliches am Roten Meer.
23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
Er dachte dran, sie zu vertilgen; da trat vor ihm sein Auserwählter, Moses, in die Bresche, um seinen Grimm vom Unheil abzuwenden. -
24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
Doch sie verschmähten das ersehnte Land und glaubten seinem Worte nicht.
25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
In ihren Zelten murrten sie, gehorchten nicht des Herren Stimme.
26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
Da schwur er ihnen hoch und teuer, sie in der Wüste zu vertilgen,
27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
den Heiden preiszugeben ihren Stamm und diesen in die Länder zu versprengen. -
28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
Sie paarten sich zu Ehren Baal Peors und aßen Totenopfer.
29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
Sie reizten ihn durch ihre Taten; da brach die Pest bei ihnen aus.
30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
Und Pinechas stand auf und schlichtete; da ward die Pest gehemmt.
31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
Ihm ward es zum Verdienst gerechnet und seinen Enkeln immerfort.
32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
Und sie erzürnten ihn am Haderwasser, und ihretwegen mußte Moses leiden.
33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
Denn sie verbitterten ihm das Gemüt so daß er unbedacht mit seinen Worten war.
34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
Sie tilgten auch die Völker nicht, wie's ihnen doch der Herr gebot.
35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
Sie mischten sich mit Heiden und lernten ihre Sitten.
36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
Sie dienten ihren Götzen, und diese brachten sie zu Fall.
37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
So opferten sie ihre Söhne und ihre Töchter den Dämonen.
38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
Unschuldig Blut vergossen sie, das Blut der eigenen Söhne und der Töchter, die sie den Götzen Kanaans zum Opfer brachten. So ward das Land durch Mord entweiht.
39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
Sie selbst bedeckten sich durch ihre Taten; durch ihre Werke wurden sie so untreu.
40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
Da zürnte seinem Volk der Herr aufs heftigste, zum Abscheu wurde ihm sein Erbe.
41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
Er gab sie in der Heiden Hand, und ihre Hasser herrschten über sie.
42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
Und ihre Feinde drückten sie; sie mußten ihrer Macht sich beugen. -
43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
Zu vielen Malen hat er sie befreit; sie aber blieben voller Trotz bei ihrem Plan, verkamen so durch ihre Sünde.
44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
Er sah auf ihre Not, sooft er ihre Klage hörte, dachte er
45 і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
an seinen Bund mit ihnen, ward andern Sinns in seiner großen Huld
46 і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
und ließ sie Mitleid finden bei allen ihren Siegern. -
47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
Zu Hilfe uns, Herr, unser Gott! - Bring uns zusammen aus den Heidenvölkern, auf daß wir Deinem heiligen Namen danken, uns rühmen Deines Ruhmes! -
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
Gepriesen sei der Herr, Gott Israels, von Ewigkeit zu Ewigkeit, und alles Volk soll sprechen: "Amen! Alleluja!"
