Псалми 106
1 Алілу́я!
Louez l'Eternel. Célébrez l'Eternel; car il [est] bon, parce que sa bonté demeure à toujours.
2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
Qui pourrait réciter les exploits de l'Eternel? Qui pourrait faire retentir toute sa louange?
3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
Ô que bienheureux sont ceux qui observent la justice, [et] qui font en tout temps ce qui est juste!
4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
Eternel, souviens-toi de moi selon la bienveillance que tu portes à ton peuple, et aie soin de moi selon ta délivrance.
5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
Afin que je voie le bien de tes élus, que je me réjouisse dans la joie de ta nation, [et] que je me glorifie avec ton héritage.
6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
Nous avons péché avec nos pères, nous avons agi iniquement, nous avons mal fait.
7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
Nos pères n'ont point été attentifs à tes merveilles en Egypte; ils ne se sont point souvenus de la multitude de tes faveurs; mais ils ont été rebelles auprès de la mer, vers la mer Rouge.
8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
Toutefois il les délivra pour l'amour de son Nom, afin de donner à connaître sa puissance.
9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
Car il tança la mer Rouge, et elle se sécha, et il les conduisit par les gouffres comme par le désert;
10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
Et les délivra de la main de ceux qui [les] haïssaient, et les garantit de la main de l'ennemi.
11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
Et les eaux couvrirent leurs oppresseurs, il n'en resta pas un seul.
12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
Alors ils crurent à ses paroles, [et] ils chantèrent sa louange.
13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
[Mais] ils mirent incontinent en oubli ses œuvres, et ne s'attendirent point à son conseil.
14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
Mais ils furent épris de convoitise au désert, et ils tentèrent le [Dieu] Fort au lieu inhabitable.
15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
Alors il leur donna ce qu'ils avaient demandé, toutefois il leur envoya une phtisie en leur corps.
16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
Ils portèrent envie à Moïse dans le camp, [et] à Aaron le saint de l'Eternel.
17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
La terre s'ouvrit, et engloutit Dathan, et couvrit la bande d'Abiram.
18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
Aussi le feu s'alluma en leur assemblée, [et] la flamme brûla les méchants.
19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
Ils firent un veau en Horeb, et se prosternèrent devant l'image de fonte.
20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
Ils changèrent leur gloire en la figure d'un bœuf qui mange l'herbe.
21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
Ils oublièrent le [Dieu] Fort, leur Libérateur, qui avait fait de grandes choses en Egypte;
22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
Des choses merveilleuses au pays de Cam, et des choses terribles sur la mer Rouge.
23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
C'est pourquoi il dit qu'il les détruirait; mais Moïse son élu se tint à la brèche devant lui, pour détourner sa fureur, afin qu'il ne [les] défît point.
24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
Ils méprisèrent le pays désirable, [et] ne crurent point à sa parole.
25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
Et ils se mutinèrent dans leurs tentes, et n'obéirent point à la voix de l'Eternel.
26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
C'est pourquoi il leur jura la main levée, qu'il les renverserait dans le désert,
27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
Et qu'il accablerait leur postérité parmi les nations, et qu'il les disperserait par les pays.
28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
Ils se joignirent aux adorateurs de Bahal-Péhor, et mangèrent des sacrifices des morts.
29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
Et ils dépitèrent [Dieu] par les choses à quoi ils s'adonnèrent, tellement qu'une plaie fit brèche sur eux.
30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
Mais Phinées se présenta, et fit justice; et la plaie fut arrêtée.
31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
Et cela lui a été alloué pour justice dans tous les âges à jamais.
32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
Ils excitèrent aussi sa colère près des eaux de Mériba, et il en avint du mal à Moïse à cause d'eux.
33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
Car ils chagrinèrent son esprit, et il parla légèrement de ses lèvres.
34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
Ils n'ont point détruit les peuples que l'Eternel leur avait dit;
35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
Mais ils se sont mêlés parmi ces nations, et ils ont appris leurs manières de faire;
36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
Et ont servi à leurs faux dieux, lesquels leur ont été en pièges.
37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
Car ils ont sacrifié leurs fils et leurs filles aux démons.
38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
Et ils ont répandu le sang innocent, le sang de leurs fils et de leurs filles, lesquels ils ont sacrifiés aux faux dieux de Canaan; et le pays a été souillé de sang.
39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
Et ils ont été souillés par leurs œuvres, et ont paillardé par les choses à quoi ils se sont adonnés.
40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
C'est pourquoi la colère de l'Eternel s'est embrasée contre son peuple, et il a eu en abomination son héritage.
41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
Et il les a livrés entre les mains des nations, et ceux qui les haïssaient, ont dominé sur eux.
42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
Et leurs ennemis les ont opprimés, et ils ont été humiliés sous leur main.
43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
Il les a souvent délivrés, mais ils l'ont irrité par leur conseil, et ils ont été mis en langueur par leur iniquité.
44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
Toutefois il les a regardés dans leur détresse, quand il entendait leur clameur.
45 і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
Et il s'est souvenu en leur faveur de son alliance, et s'est repenti selon la grandeur de ses compassions.
46 і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
Et il a fait que ceux qui les avaient emmenés captifs, ont eu pitié d'eux.
47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
Eternel notre Dieu, délivre-nous et nous recueille d'entre les nations, afin que nous célébrions le Nom de ta sainteté, et que nous nous glorifiions en ta louange.
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
Béni soit l'Eternel, le Dieu d'Israël, depuis un siècle jusqu’à l'autre siècle! et que tout le peuple dise, Amen! Louez l'Eternel.
