Псалми 106
1 Алілу́я!
Praise ye Jah, give thanks to Jehovah, For good, for to the age, [is] His kindness.
2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
Who doth utter the mighty acts of Jehovah? Soundeth all His praise?
3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
O the happiness of those keeping judgment, Doing righteousness at all times.
4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
Remember me, O Jehovah, With the favour of Thy people, Look after me in Thy salvation.
5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
To look on the good of Thy chosen ones, To rejoice in the joy of Thy nation, To boast myself with Thine inheritance.
6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
We have sinned with our fathers, We have done perversely, we have done wickedly.
7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
Our fathers in Egypt, Have not considered wisely Thy wonders, They have not remembered The abundance of Thy kind acts, And provoke by the sea, at the sea of Suph.
8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
And He saveth them for His name's sake, To make known His might,
9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
And rebuketh the sea of Suph, and it is dried up, And causeth them to go Through depths as a wilderness.
10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
And He saveth them from the hand Of him who is hating, And redeemeth them from the hand of the enemy.
11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
And waters cover their adversaries, One of them hath not been left.
12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
And they believe in His words, they sing His praise,
13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
They have hasted — forgotten His works, They have not waited for His counsel.
14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
And they lust greatly in a wilderness, And try God in a desert.
15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
And He giveth to them their request, And sendeth leanness into their soul.
16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
And they are envious of Moses in the camp, Of Aaron, Jehovah's holy one.
17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
Earth openeth, and swalloweth up Dathan, And covereth over the company of Abiram.
18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
And fire burneth among their company, A flame setteth on fire the wicked.
19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
They make a calf in Horeb, And bow themselves to a molten image,
20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
And change their Honour Into the form of an ox eating herbs.
21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
They have forgotten God their saviour, The doer of great things in Egypt,
22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
Of wonderful things in the land of Ham, Of fearful things by the sea of Suph.
23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
And He saith to destroy them, Unless Moses, His chosen one, Had stood in the breach before Him, To turn back His wrath from destroying.
24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
And they kick against the desirable land, They have not given credence to His word.
25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
And they murmur in their tents, They have not hearkened to the voice of Jehovah.
26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
And He lifteth up His hand to them, To cause them to fall in a wilderness,
27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
And to cause their seed to fall among nations, And to scatter them through lands.
28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
And they are coupled to Baal-Peor, And eat the sacrifices of the dead,
29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
And they provoke to anger by their actions, And a plague breaketh forth upon them,
30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
And Phinehas standeth, and executeth judgment, And the plague is restrained,
31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
And it is reckoned to him to righteousness, To all generations — unto the age.
32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
And they cause wrath by the waters of Meribah, And it is evil to Moses for their sakes,
33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
For they have provoked his spirit, And he speaketh wrongfully with his lips.
34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
They have not destroyed the peoples, As Jehovah had said to them,
35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
And mix themselves among nations, and learn their works,
36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
And serve their idols, And they are to them for a snare.
37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
And they sacrifice their sons And their daughters to destroyers,
38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
And they shed innocent blood — Blood of their sons and of their daughters, Whom they have sacrificed to idols of Canaan, And the land is profaned with blood.
39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
And they are defiled with their works, And commit whoredom in their habitual doings.
40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
And the anger of Jehovah Is kindled against His people, And He doth abominate His inheritance.
41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
And giveth them into the hand of nations, And those hating them rule over them,
42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
And their enemies oppress them, And they are humbled under their hand.
43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
Many times He doth deliver them, And they rebel in their counsel, And they are brought low in their iniquity.
44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
And He looketh on their distress When He heareth their cry,
45 і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
And remembereth for them His covenant, And is comforted, According to the abundance of His kindness.
46 і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
And He appointeth them for mercies Before all their captors.
47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
Save us, O Jehovah our God, and gather us from the nations, To give thanks to Thy holy name, To glory in Thy praise.
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
Blessed [is] Jehovah, God of Israel, From the age even unto the age. And all the people said, 'Amen, praise Jah!'
