Псалми 106
1 Алілу́я!
Praise ye the Lord. Praise ye the Lord because he is good, for his mercie endureth for euer.
2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
Who can expresse the noble actes of the Lord, or shewe forth all his prayse?
3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
Blessed are they that keepe iudgement, and doe righteousnesse at all times.
4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
Remember me, O Lord, with the fauour of thy people: visite me with thy saluation,
5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
That I may see the felicitie of thy chosen, and reioyce in the ioy of thy people, and glorie with thine inheritance.
6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
We haue sinned with our fathers: we haue committed iniquitie, and done wickedly.
7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
Our fathers vnderstoode not thy wonders in Egypt, neither remembred they the multitude of thy mercies, but rebelled at the Sea, euen at the red sea.
8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
Neuerthelesse he saued them for his Names sake, that he might make his power to be knowen.
9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
And he rebuked the red Sea, and it was dryed vp, and he led them in the deepe, as in the wildernesse.
10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
And he saued them from ye aduersaries hand, and deliuered them from ye hand of the enemie.
11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
And the waters couered their oppressours: not one of them was left.
12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
Then beleeued they his wordes, and sang prayse vnto him.
13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
But incontinently they forgate his workes: they wayted not for his counsell,
14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
But lusted with concupiscence in the wildernes, and tempted God in the desert.
15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
Then he gaue them their desire: but he sent leannesse into their soule.
16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
They enuied Moses also in the tentes, and Aaron the holy one of the Lord.
17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
Therefore the earth opened and swallowed vp Dathan, and couered the companie of Abiram.
18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
And the fire was kindled in their assembly: the flame burnt vp the wicked.
19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
They made a calfe in Horeb, and worshipped the molten image.
20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
Thus they turned their glory into the similitude of a bullocke, that eateth grasse.
21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
They forgate God their Sauiour, which had done great things in Egypt,
22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
Wonderous woorkes in the lande of Ham, and fearefull things by the red Sea.
23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
Therefore he minded to destroy them, had not Moses his chosen stand in the breach before him to turne away his wrath, least he shoulde destroy them.
24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
Also they contemned that pleasant land, and beleeued not his worde,
25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
But murmured in their tentes, and hearkened not vnto the voice of the Lord.
26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
Therefore hee lifted vp his hande against them, to destroy them in the wildernesse,
27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
And to destroy their seede among the nations, and to scatter them throughout the countries.
28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
They ioyned themselues also vnto Baalpeor, and did eate the offrings of the dead.
29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
Thus they prouoked him vnto anger with their owne inuentions, and the plague brake in vpon them.
30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
But Phinehas stoode vp, and executed iudgement, and the plague was staied.
31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
And it was imputed vnto him for righteousnes from generation to generation for euer.
32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
They angred him also at the waters of Meribah, so that Moses was punished for their sakes,
33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
Because they vexed his spirite, so that hee spake vnaduisedly with his lippes.
34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
Neither destroied they the people, as the Lord had commanded them,
35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
But were mingled among the heathen, and learned their workes,
36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
And serued their idoles, which were their ruine.
37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
Yea, they offered their sonnes, and their daughters vnto deuils,
38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
And shed innocent blood, euen the blood of their sonnes, and of their daughters, whome they offred vnto the idoles of Canaan, and the lande was defiled with blood.
39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
Thus were they steined with their owne woorkes, and went a whoring with their owne inuentions.
40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
Therefore was the wrath of the Lord kindled against his people, and he abhorred his owne inheritance.
41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
And hee gaue them into the hande of the heathen: and they that hated them, were lordes ouer them.
42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
Their enemies also oppressed them, and they were humbled vnder their hand.
43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
Many a time did hee deliuer them, but they prouoked him by their counsels: therefore they were brought downe by their iniquitie.
44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
Yet hee sawe when they were in affliction, and he heard their crie.
45 і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
And he remembred his couenant towarde them and repented according to the multitude of his mercies,
46 і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
And gaue them fauour in the sight of all them that lead them captiues.
47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
Saue vs, O Lord our God, and gather vs from among the heathen, that we may praise thine holy Name, and glorie in thy praise.
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
Blessed be the Lord God of Israel for euer and euer, and let all the people say, So be it. Praise yee the Lord.
