Псалми 105
1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
Славте Господа, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його!
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його,
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа!
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Прагніть Господа й сили Його, шукайте обличчя Його завжди.
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його.
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці!
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Він – Господь, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі.
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, –
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
[Завіт], який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку.
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля,
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній,
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені.
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям:
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
«Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне.
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф.
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо,
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
до того часу, поки не здійснилося сказане Господом, поки слово Господа не очистило його.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
Послав цар [слуг своїх] і розв’язав його; правитель народів звільнив його.
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном,
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
щоб він князів його міг стримувати на свій розсуд і старійшин його повчав.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій.
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
І дуже розмножив [Бог] народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його,
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі.
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій.
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову.
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них.
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх [були вони].
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх.
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню;
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї.
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку!
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів.
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої.
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
Розгорнув [Бог] хмару, як покривало, [вдень], і вогонь, щоб світити вночі.
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
Просив [народ], і послав їм [Господь] перепілок і хлібом небесним наситив їх.
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
Бо згадав Він слово Своє святе, [що дав] Авраамові, слузі Своєму.
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним.
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої,
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!
