Псалми 105
1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
Tacker Herranom, och prediker hans Namn; förkunner hans verk ibland folken.
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Sjunger om honom, och lofver honom; taler om all hans under.
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
Lofver hans helga Namn; deras hjerta, som Herran söka, glädje sig.
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Fråger efter Herranom, och efter hans magt; söker hans ansigte alltid.
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Tänker uppå hans underliga verk, som han gjort hafver; uppå hans under, och uppå hans ord;
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
I Abrahams hans tjenares säd, I Jacobs hans utkorades barn.
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Han är Herren vår Gud; han dömer i hela verldene.
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
Han tänker evinnerliga uppå sitt förbund; på det ord han lofvat hafver till mång tusend, slägte ifrå slägte;
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
Det han gjort hafver med Abraham; och på eden med Isaac;
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
Och satte det Jacob till en rätt, och Israel till ett evigt förbund;
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
Och sade: Dig vill jag gifva det landet Canaan, edars arfs lott;
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
Då de få och ringa voro, och främlingar derinne.
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
Och de foro ifrå folk till folk; ifrå det ena riket till annat folk.
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
Han lät ingen menniska göra dem skada, och näpste Konungar för deras skull:
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
Kommer intet vid mina smorda, och görer intet ondt minom Prophetom.
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
Och han lät en dyr tid komma i landet, och förtog dem allt bröds uppehälle.
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
Han sände en man framför dem; Joseph vardt såld till en träl.
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
De tvingade hans fötter i fjettrar; hans kropp måste jern ligga;
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
Tilldess hans ord kom, och Herrans tal pröfvade honom.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
Då sände Konungen bort, och lät gifva honom lös; herren öfver folken böd låta honom ut.
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
Han satte honom till en herra öfver sitt hus; till en föreståndare öfver alla sina ägodelar;
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
Att han skulle undervisa hans Förstar, efter sitt sätt, och lära hans äldsta vishet.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
Och Israel for in uti Egypten, och Jacob vardt en främling i Hams land.
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
Och han lät sitt folk svåliga växa, och gjorde dem mägtigare än deras fiender.
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
Han förvände deras hjerta, så att de hans folk hätske vordo, och tänkte till att förtrycka hans tjenare med list.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
Han sände sin tjenare Mose; Aaron, den han utvalt hade.
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
De samme gjorde hans tecken ibland dem, och hans under i Hams land.
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
Han lät mörker komma, och gjordet mörkt; och de voro icke hans ordom ohörsamme.
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
Han förvände deras vatten i blod, och dräp deras fiskar.
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
Deras land gaf myckna paddor ifrå sig; ja, uti deras Konungars kamrar.
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
Han sade, då kom ohyra; löss uti alla deras landsändar.
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
Han gaf dem hagel till regn; eldslåga uti deras land;
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
Och slog deras vinträ och fikonaträ, och förderfvade trän i deras landsändar.
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
Han sade, då kommo gräshoppor, gräsmatkar otalige;
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
Och de uppåto allt gräset i deras land, och uppfrätte frukten på deras mark;
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
Och slog allt förstfödt uti deras land, alla deras första arfvingar.
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
Och han förde dem ut med silfver och guld, och ibland deras slägter var ingen krank.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
Egypten var glad, att de utdrogo; ty deras fruktan var uppå dem fallen.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
Han utsträckte en molnsky till skjul, och eld om nattena till att lysa.
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
De bådo, och han lät komma åkerhöns; och han mättade dem med himmelsbröd.
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
Han öppnade bergsklippona, och vatten flöt derut, så att bäcker flöto i torra öknene.
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
Ty han tänkte på sitt helga ord, det han till Abraham sin tjenare talat hade.
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
Alltså förde han sitt folk ut med fröjd, och sina utkorade med glädje;
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
Och gaf dem Hedningarnas land, så att de folks gods intogo;
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
På det de skulle hålla hans rätter, och bevara hans lag. Halleluja.
