Псалми 105
1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
Slavite Gospoda, razglasujte ime njegovo; med ljudstvi oznanjujte dejanja njegova.
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Pojte mu, prepevajte mu, razgovarjajte se o vseh čudovitih delih njegovih.
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
Hvalite se v svetem imenu njegovem; veseli se naj srce njih, ki iščejo Gospoda.
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Iščite Gospoda in moči njegove; iščite vedno njegovega obličja.
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Spominjajte se čudovitih del njegovih, katera je storil; čudežev njegovih in sodbâ ust njegovih.
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
O seme Abrahama, njegovega hlapca; o izvoljeni sina njegovega Jakoba!
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Ta je Gospod, Bog naš, po vsej zemlji so sodbe njegove.
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
Spominja se vekomaj zaveze svoje, besede, katero je zapovedal na tisoč rodov,
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
Katero je sklenil z Abrahamom, in prisege svoje Izaku,
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
Katero je dal Jakobu v postavo; Izraelu v vedno zavezo.
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
Govoreč: Tebi hočem dati deželo Kanaansko, vrvco posesti vaše.
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
Dasí je bilo ljudî malo, prav malo, in tujci v njej,
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
In so hodili od naroda do naroda, iz kraljestva k drugemu ljudstvu;
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
Ni dovolil zatíratí jih nikomur; dà, strahoval je zavolje njih kralje:
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
Ne dotaknite se maziljencev mojih, in ne storite žalega prerokom."
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
Ko je bil poklical lakot nad deželo, in kruhu strl vso podporo;
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
Poslal je bil moža pred njimi odličnega; kateri je bil v sužnjost prodan, Jožefa.
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
Noge njegove so vklenili z vezjo, v železo se je on podal.
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
Noter do časa, ko je imela priti beseda njegova; govor Gospodov ga je potrdil.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
Poslal je kralj in velel ga razvezati; in poglavar ljudstev ga je oprostil.
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
Postavil ga je za gospoda družini svoji, in za poglavarja vsej svoji posesti,
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
Da bi zvezaval kneze po volji svoji, in podučeval njih starejšine.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
Nato je prišel Izrael v Egipt, in Jakob je tujčeval po deželi Kamovi.
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
Ko je bil tam storil Bog, da je bilo ljudstvo njegovo silno rodovitno, in ga je bil močnejšega naredil od sovražnikov njegovih,
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
Izpremenil je njih srce, da so sovražili ljudstvo njegovo, da so naklepe delali zoper hlapce njegove.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
Poslal je Mojzesa, hlapca svojega, Arona, katerega je bil izvolil.
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
Razlagala sta pred njimi besede znamenj njegovih, in čudežev v deželi Kamovi.
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
Poslal je temé, in otemnile so jo, in upirala se niso znamenja zoper besedo njegovo.
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
Izpremenil je bil v kri njih vodé, in pokončal je bil njih ribe.
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
Obilo je rodila njih dežela žab, ki so napadle kraljev samih stanice.
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
Ko je izrekel, prišlo je krdelo živali; uši na vso njih pokrajino.
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
Dež jim je naredil v točo, ogenj silno plameneč v njih kraji.
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
S tem je zadel njih trte in njih smokve, in polomil njih pokrajine drevesa.
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
Ko je izrekel, prišla je kobilica in hrošč, in ta brez števila.
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
On je požrl vso travo njih kraja, in požrl sad njih dežele.
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
Slednjič je udaril vse prvorojeno v njih kraji; prvino vse njih moči.
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
Tedaj jih je izpeljal sè srebrom in zlatom, in ni ga bilo, da bi pešal, med njih rodovi.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
Veselili so se Egipčani, ko so izhajali tí; ker njih strah jih je bil obšel.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
Razgrnil je oblak za odejo, in ogenj, da je noč razsvetljeval.
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
Prosili so, in poslal jim je prepelic, in s kruhom nebeškim jih je sitil.
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
In odprl je skalo, in pritekle so vode, ter šle so po suhih krajih, kakor reka.
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
Ker se je spominjal besede svetosti svoje, z Abrahamom, hlapcem svojim.
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
Zató je izpeljal ljudstvo svoje, z veseljem, s petjem izvoljene svoje.
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
In dal jim je kraje narodov, in delo ljudstev so posedli;
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
Da se držé postav njegovih, in hranijo zakone njegove.
