Псалми 105
1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
Pris Herren, påkall hans navn, kunngjør blandt folkene hans store gjerninger!
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Syng for ham, lovsyng ham, grund på alle hans undergjerninger!
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
Ros eder av hans hellige navn! Deres hjerte glede sig som søker Herren!
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Spør efter Herren og hans makt, søk hans åsyn all tid!
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Kom i hu hans undergjerninger som han har gjort, hans undere og hans munns dommer,
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
I, hans tjener Abrahams avkom, Jakobs barn, hans utvalgte!
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Han er Herren vår Gud, hans dommer er over all jorden.
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
Han kommer evindelig sin pakt i hu, det ord han fastsatte for tusen slekter,
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
den pakt han gjorde med Abraham, og sin ed til Isak;
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
og han stadfestet den som en rett for Jakob, som en evig pakt for Israel,
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
idet han sa: Dig vil jeg gi Kana'ans land til arvelodd.
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
Da de var en liten flokk, få og fremmede der,
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
og vandret fra folk til folk, fra et rike til et annet folk,
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
tillot han ikke noget menneske å gjøre vold imot dem, og han straffet konger for deres skyld:
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
Rør ikke ved mine salvede, og gjør ikke mine profeter noget ondt!
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
Og han kalte hunger inn over landet, han brøt sønder hver støtte av brød.
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
Han sendte en mann foran dem, til træl blev Josef solgt.
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
De plaget hans føtter med lenker, hans sjel kom i jern,
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
inntil den tid da hans ord slo til, da Herrens ord viste hans uskyld.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
Da sendte kongen bud og lot ham løs, herskeren over folkeslag gav ham fri.
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
Han satte ham til herre over sitt hus og til hersker over alt sitt gods,
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
forat han skulde binde hans fyrster efter sin vilje og lære hans eldste visdom.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
Så kom Israel til Egypten, og Jakob bodde som fremmed i Kams land.
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
Og han gjorde sitt folk såre fruktbart og gjorde det sterkere enn dets motstandere.
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
Han vendte deres hjerte til å hate hans folk, til å gå frem med svik mot hans tjenere.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
Han sendte Moses, sin tjener, Aron som han hadde utvalgt.
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
De gjorde hans tegn iblandt dem og undere i Kams land.
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
Han sendte mørke og gjorde det mørkt, og de var ikke gjenstridige mot hans ord.
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
Han gjorde deres vann til blod, og han drepte deres fisker.
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
Deres land vrimlet av frosk, endog i deres kongers saler.
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
Han talte, og det kom fluesvermer, mygg innen hele deres landemerke.
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
Han gav dem hagl for regn, luende ild i deres land,
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
og han slo ned deres vintrær og deres fikentrær, og brøt sønder trærne innen deres landemerke.
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
Han talte, og det kom gresshopper og gnagere uten tall,
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
og de åt op hver urt i deres land, og de åt op frukten på deres mark.
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
Og han slo alt førstefødt i deres land, førstegrøden av all deres kraft.
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
Og han førte dem ut med sølv og gull, og det fantes ingen i hans stammer som snublet.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
Egypten gledet sig da de drog ut; for frykt for dem var falt på dem.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
Han bredte ut en sky til dekke og ild til å lyse om natten.
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
De krevde, og han lot vaktler komme og mettet dem med himmelbrød.
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
Han åpnet klippen, og det fløt vann; det løp gjennem det tørre land som en strøm.
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
For han kom i hu sitt hellige ord, Abraham, sin tjener,
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
og han førte sitt folk ut med glede, sine utvalgte med fryderop,
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
og han gav dem hedningefolks land, og hvad folkeslag med møie hadde vunnet, tok de til eie,
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
forat de skulde holde hans forskrifter og ta vare på hans lover. Halleluja!
