Псалми 105
1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
Pateiciet Tam Kungam, piesauciet Viņa Vārdu, dariet zināmus starp tiem ļaudīm Viņa darbus.
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Dziediet Viņam, slavējiet Viņu ar dziesmām, pārdomājiet visus Viņa brīnumus.
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
Slavējiet Viņa svēto vārdu; lai tās sirdis priecājās, kas To Kungu meklē.
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Vaicājiet pēc Tā Kunga un pēc Viņa spēka, meklējiet vienmēr Viņa vaigu.
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Pieminiet Viņa brīnumus, ko Viņš ir darījis, Viņa brīnuma darbus un Viņa mutes tiesas, -
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
Tu Ābrahāma, Viņa kalpa dzimums, jūs Jēkaba bērni, Dieva izredzētie!
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Viņš ir Tas Kungs, mūsu Dievs; Viņa tiesas iet pār visu zemi.
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
Viņš piemin Savu derību mūžam, to vārdu, ko Viņš ir iecēlis tūkstošiem dzimumiem,
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
Ko Viņš ar Ābrahāmu derējis un ko zvērējis Īzakam.
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
To Viņš arī Jēkabam ir iecēlis par likumu, Israēlim par mūžīgu derību,
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
Sacīdams: tev Es došu Kanaāna zemi, jūsu mantības daļu;
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
Kad tie vēl bija mazs pulciņš, ne daudz, un svešinieki iekš tās,
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
Un staigāja no vienas tautas pie otras, no vienas valsts pie otras valsts ļaudīm,
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
Viņš nevienam neļāva tos apbēdināt, Viņš arī ķēniņus sodīja viņu dēļ:
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
Neaizskariet Manus svaidītos un nedariet ļauna Maniem praviešiem!
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
Viņš aicināja badu pār zemi, Viņš atņēma visu maizes padomu.
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
Viņš sūtīja viņu priekšā vienu vīru; Jāzeps tapa pārdots par kalpu.
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
Viņa kājas tapa spaidītas siekstā, viņa miesas nāca dzelzīs,
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
Tiekams viņa vārds notika, un Tā Kunga sludinājums to pārbaudīja.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
Tas ķēniņš sūtīja un lika to atraisīt, tas ļaužu valdītājs to atlaida vaļā.
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
Viņš to iecēla par kungu savam namam un par valdnieku visai savai mantai.
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
Ka tas saistītu viņa lielkungus pēc sava prāta un mācītu gudrību viņa vecākajiem.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
Tā Israēls nāca Ēģiptes zemē un Jēkabs piemita Hama zemē.
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
Un Viņš Saviem ļaudīm lika augumā augt un tos darīja jo varenus nekā viņu pretiniekus.
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
Viņš pārvērsa viņu sirdi, ienīdēt Viņa ļaudis un ar viltu glūnēt uz Viņa kalpiem.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
Viņš sūtīja Mozu, Savu kalpu, un Āronu, ko Viņš bija izredzējis.
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
Tie darīja viņu starpā Dieva brīnumus un brīnuma zīmes Hama zemē.
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
Viņš sūtīja tumsu, tad kļuva tumšs; un tie Viņa Vārdam neturējās pretī.
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
Viņš pārvērsa viņu ūdeņus par asinīm un nokāva viņu zivis.
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
Viņu zeme mudžēja no vardēm viņu ķēniņu kambaros.
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
Viņš runāja, tad nāca kukaiņi, utis visās viņu robežās.
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
Viņš tiem deva krusu lietus vietā, uguns liesmas viņu zemē,
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
Un sasita viņu vīna kokus un viņu vīģes kokus un salauzīja kokus viņu robežās.
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
Viņš runāja, tad nāca siseņi un vaboles neizskaitāmā pulkā,
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
Kas apēda visu zāli viņu zemē, un norija viņu zemes augļus.
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
Viņš kāva arī visus pirmdzimtos viņu zemē un visu viņu pirmo stiprumu.
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
Un tos izveda ar sudrabu un zeltu, un neviena gurdena nebija viņu ciltīs.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
Ēģiptes zeme priecājās, kad tie izgāja, jo viņu bailes uz tiem bija kritušas.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
Viņš deva padebesi par apsegu, un uguni naktī par gaismu.
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
Tie lūdza un viņš lika nākt paipalām un tos ēdināja ar debes'maizi.
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
Viņš pāršķēla klinti, tad ūdens iztecēja, un upes skrēja tuksnesī.
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
Jo Viņš pieminēja Savu svēto vārdu un Ābrahāmu, Savu kalpu.
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
Tā Viņš izveda Savus ļaudis ar prieku un Savus izredzētos ar gavilēšanu,
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
Un tiem deva pagānu zemes; tie iemantoja tautu sviedrus,
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
Lai turētu Viņa likumus un sargātu Viņa bauslību. Alleluja.
