Псалми 105
1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
Þakkið Drottni fyrir öll hans undursamlegu verk og segið frá þeim meðal þjóðanna.
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Syngið fyrir hann, leikið fyrir hann og segið öllum frá máttarverkum hans.
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
Lofið og vegsamið hans heilaga nafn. Þið sem tilbiðjið Drottin, fagnið!
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Leitið hans og máttar hans, og keppið eftir að kynnast honum!
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Minnist dásemdarverkanna sem hann vann fyrir okkur, sína útvöldu þjóð,
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
afkomendur Abrahams og Jakobs, þjóna hans. Munið þið hvernig hann útrýmdi óvinum okkar?
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Hann er Drottinn, Guð okkar. Elska hans blasir við hvar sem er í landinu.
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
Þótt þúsund kynslóðir líði, þá gleymir hann ekki loforði sínu,
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
sáttmála sínum við Abraham og Ísak.
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
Þennan sáttmála endurnýjaði hann við Jakob. Þetta er hans eilífi sáttmáli við Ísrael:
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
„Ég mun gefa ykkur Kanaansland að erfð.“
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
Þetta sagði hann meðan þeir voru enn fámennir, já mjög fáir, og bjuggu sem útlendingar í landinu.
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
Síðar dreifðust þeir meðal þjóðanna og hröktust úr einu landinu í annað.
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
Samt leyfði hann engum að kúga þá og refsaði konungum sem það reyndu.
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
„Snertið ekki við mínum útvöldu og gerið spámönnum mínum ekkert mein.“sagði hann.
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
Og hann lét hungursneyð koma yfir Kanaansland og allur matur gekk til þurrðar.
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
Þá sendi hann Jósef í ánauð til Egyptalands, þjóð sinni til bjargar.
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
Þeir hlekkjuðu hann og þjáðu,
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
en Guð lét hann þola eldraunina og batt að lokum enda á fangavist hans.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
Og faraó sendi eftir Jósef og lét hann lausan,
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
og setti hann svo yfir allar eigur sínar.
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
Þá hafði Jósef vald til að fangelsa höfðingja og segja ráðgjöfum konungs til.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
Síðar kom Jakob (Ísrael) til Egyptalands og settist þar að með sonum sínum.
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
Þau ár fjölgaði Ísrael mjög, já svo mjög að þeir urðu fjölmennari en Egyptar, sem réðu landinu.
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
En Guð sneri hjörtum Egypta gegn Ísrael, þeir hötuðu þá og hnepptu í þrældóm.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
Þá útvaldi Guð Móse sem fulltrúa sinn og Aron honum til hjálpar.
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
Hann gjörði tákn meðal Egypta og vakti þannig ótta hjá þeim.
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
Þeir fóru að skipun Drottins og hann sendi myrkur yfir landið,
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
breytti ám og vötnum í blóð svo að fiskurinn dó.
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
Þá kom flóðbylgja af froskum – þeir voru um allt, jafnvel í svefnherbergi konungs!
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
Að skipun Móse fylltist landið af mývargi og flugum.
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
Í stað regns dundi banvænt hagl yfir landið og eldingar skelfdu íbúana.
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
Vínviður þeirra og fíkjutré drápust, féllu brotin til jarðar.
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
Þá bauð hann engisprettum að naga allan grænan gróður
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
og eyðileggja uppskeruna, – hvílík plága!
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
Þá deyddi hann frumburðina, – elsta barn í hverri egypskri fjölskyldu – þar fór framtíðarvonin.
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
Og Drottinn leiddi sitt fólk heilu og höldnu út úr Egyptalandi, hlaðið gulli og silfri. Ekkert þeirra var veikt eða vanmáttugt.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
Og Egyptar voru því fegnastir þegar Ísraelsmenn héldu á brott, því að þeir óttuðust þá.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
Um daga breiddi Guð út ský og hlífði þeim gegn brennheitri sólinni og um nætur lýsti hann þeim leiðina með eldstólpa.
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
Þeir báðu um kjöt og hann sendi þeim lynghænsni og brauð gaf hann þeim – manna, brauð frá himni.
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
Hann opnaði klettinn og vatnið spratt fram og varð að læk í eyðimörkinni.
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
Hann minntist loforðs síns til Abrahams, þjóns síns,
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
og leiddi sitt útvalda fólk fagnandi út úr Egyptalandi.
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
Og hann gaf þeim lönd heiðingjanna, sem stóðu í fullum blóma með þroskaða uppskeru og þeir átu það sem aðrir höfðu sáð til.
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
Allt skyldi þetta hvetja Ísrael til trúfesti og hlýðni við lög Drottins. Hallelúja!
