Псалми 105
1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
Magasztaljátok az Urat, hívjátok segítségül az ő nevét, hirdessétek a népek között az ő cselekedeteit!
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Énekeljetek néki, zengedezzetek néki, beszéljétek el minden ő csodatételét.
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
Dicsekedjetek az ő szent nevével; örvendezzen azoknak a szívök, a kik keresik az Urat.
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Kivánjátok az Urat és az ő erejét; keressétek az ő orczáját szüntelen.
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Emlékezzetek meg az ő csodáiról, a melyeket cselekedett; jeleiről és az ő szájának ítéleteiről.
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
Oh Ábrahámnak, az ő szolgájának magva; oh Jákóbnak, az ő választottának fiai!
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Ő, az Úr a mi Istenünk, az egész földre kihat az ő ítélete.
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
Megemlékezik az ő szövetségéről mindörökké; az ő rendeletéről, a melyet megszabott ezer nemzetségiglen;
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
A melyet kötött Ábrahámmal, és az ő Izsáknak tett esküvéséről.
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
És odaállatta azt Jákóbnak szabályul, Izráelnek örök szövetségül,
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
Mondván: Néked adom Kanaán földét, sors szerint való örökségetekül.
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
Mikor még csekély számmal valának, igen kevesen és mintegy zsellérek abban,
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
És egyik nemzettől a másikhoz bujdosának, egyik országból a másik néphez:
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
Nem engedé, hogy valaki nyomorgassa őket, sőt királyokat is megfenyített miattok, mondván:
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
Meg ne illessétek az én felkentjeimet, és az én prófétáimnak ne ártsatok!
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
Mikor éhséget idéze elő a földön; és a kenyérnek minden botját eltöré,
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
Elküldött előttük egy férfiút, Józsefet, a ki rabul adatott vala el;
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
A lábait békóba szorították, ő maga vasban járt vala,
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
Mindazideig, a míg szava beteljesedett. Az Úr beszéde megpróbálta őt.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
Elküldött a király és feloldotta őt, a népeken uralkodó, és szabaddá tette őt;
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
Úrrá tevé őt az ő házán, és uralkodóvá minden jószágán;
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
Hogy főembereit tetszése szerint kötöztetheté, és véneit is bölcsességre taníthatá.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
És beméne Izráel Égyiptomba, s Jákób a Khám földén zsellérkedék.
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
És igen megszaporítá az ő népét, és erősebbé tevé elnyomóinál.
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
Elváltoztatá azoknak szívét, hogy gyűlöljék az ő népét, és álnokul cselekedjenek az ő szolgáival.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
Elküldte Mózest, az ő szolgáját, és Áront, a kit választott vala.
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
Elvégezék azok között az ő jeleit, és a csodákat a Khám földén.
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
Sötétséget bocsátott és elsötétítette azt, és azok nem engedetlenkedtek az ő rendeleteinek.
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
Vizeiket vérré változtatá, és megölé az ő halaikat.
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
Földjük békáktól hemzsege, még a királyuk termeiben is.
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
Szólt, és támadának legyek és szúnyogok minden ő határukon.
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
Adott nékik eső gyanánt jégesőt, és lángoló tüzet a földjökre.
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
És elvevé szőlőjüket és fügefájokat, és széttördelé határuknak élő fáit.
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
Szólt és támada sáska, és megszámlálhatatlan cserebogár.
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
És megemészte minden növényt az ő földjökön, és az ő szántóföldjöknek gyümölcsét megemészté.
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
És megöle minden elsőszülöttet földjökön, minden erejöknek zsengéjét.
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
És kihozá őket ezüsttel és arannyal, és nemzetségeikben nem volt beteges.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
Örült Égyiptom, mikor kijövének, mert a tőlök való félelem megszállta őket.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
Felhőt terjeszte ki, hogy befedezze őket, és tüzet, hogy világítson éjjel.
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
Könyörgött és fürjeket hoza, és mennyei kenyérrel elégítette meg őket.
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
Megnyitotta a kősziklát és víz zúdula ki, folyóként futott a sivatagon.
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
Mert megemlékezett az ő szentséges igéretéről, a melyet tőn Ábrahámnak, az ő szolgájának.
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
Kihozá azért az ő népét örömmel, és az ő választottait vígassággal.
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
És nékik adá a pogányok földét, és öröklék a népek fáradságos szerzeményét.
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
Azért, hogy megtartsák az ő rendeleteit, és törvényeit megőrizzék. Dicsérjétek az Urat!
