Псалми 105
1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
Preiset den HERRN, ruft seinen Namen an, macht seine Taten unter den Völkern bekannt!
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Singt ihm, spielet ihm, redet von all seinen Wundern!
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
Rühmt euch seines heiligen Namens! Es mögen herzlich sich freun, die da suchen den HERRN!
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Fragt nach dem HERRN und seiner Stärke, suchet sein Angesicht allezeit!
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Gedenkt seiner Wunder, die er getan, seiner Zeichen und der Urteilssprüche seines Mundes,
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
ihr Kinder Abrahams, seines Knechtes, ihr Söhne Jakobs, seine Erwählten!
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Er, der HERR, ist unser Gott, über die ganze Erde ergehen seine Gerichte.
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
Er gedenkt seines Bundes auf ewig, des Wortes, das er geboten auf tausend Geschlechter,
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
(des Bundes) den er mit Abraham geschlossen, und des Eides, den er Isaak geschworen,
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
den für Jakob er als Satzung bestätigt und für Israel als ewigen Bund,
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
da er sprach: »Dir will ich Kanaan geben, das Land, das ich euch als Erbbesitztum zugeteilt!«
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
Damals waren sie noch ein kleines Häuflein, gar wenige und nur Gäste im Lande;
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
sie mußten wandern von Volk zu Volk, von einem Reich zur andern Völkerschaft;
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
doch keinem gestattete er, sie zu bedrücken, ja Könige strafte er ihretwillen:
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
»Tastet meine Gesalbten nicht an und tut meinen Propheten nichts zuleide!«
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
Dann, als er Hunger ins Land ließ kommen und jegliche Stütze des Brotes zerbrach,
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
da hatte er schon einen Mann vor ihnen her gesandt: Joseph, der als Sklave verkauft war.
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
Man hatte seine Füße gezwängt in den Stock, in Eisen(-fesseln) war er gelegt,
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
bis zu der Zeit, wo seine Weissagung eintraf und der Ausspruch des HERRN ihn als echt erwies.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
Da sandte der König und ließ ihn entfesseln, der Völkergebieter, und machte ihn frei;
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
er bestellte ihn über sein Haus zum Herrn, zum Gebieter über sein ganzes Besitztum;
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
er sollte über seine Fürsten schalten nach Belieben und seine höchsten Beamten Weisheit lehren.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
So kam denn Israel nach Ägypten, und Jakob weilte als Gast im Lande Hams.
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
Da machte Gott sein Volk gar fruchtbar und ließ es stärker werden als seine Bedränger;
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
er wandelte ihren Sinn, sein Volk zu hassen und Arglist an seinen Knechten zu üben.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
Dann sandte er Mose, seinen Knecht, und Aaron, den er erkoren;
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
die richteten seine Zeichen unter ihnen aus und die Wunder im Lande Hams:
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
Er sandte Finsternis und ließ es dunkel werden; doch sie achteten nicht auf seine Worte;
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
er verwandelte ihre Gewässer in Blut und ließ ihre Fische sterben;
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
es wimmelte ihr Land von Fröschen bis hinein in ihre Königsgemächer;
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
er gebot, da kamen Bremsenschwärme, Stechfliegen über ihr ganzes Gebiet;
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
er gab ihnen Hagelschauer als Regen, sandte flammendes Feuer in ihr Land;
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
er schlug ihre Reben und Feigenbäume und zerbrach die Bäume in ihrem Gebiet;
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
er gebot, da kamen die Heuschrecken und die Grillen in zahlloser Menge,
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
die verzehrten alle Gewächse im Land und fraßen die Früchte ihrer Felder.
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
Dann schlug er alle Erstgeburt im Lande, die Erstlinge all ihrer Manneskraft.
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
Nun ließ er sie ausziehn mit Silber und Gold, und kein Strauchelnder war in seinen Stämmen;
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
Ägypten war ihres Auszugs froh, denn Angst vor ihnen hatte sie befallen.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
Er breitete Gewölk aus als Decke und Feuer, um ihnen die Nacht zu erhellen;
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
auf Moses Bitte ließ er Wachteln kommen und sättigte sie mit Himmelsbrot;
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
er spaltete einen Felsen: da rannen Wasser und flossen durch die Steppen als Strom;
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
denn er gedachte seines heiligen Wortes, dachte an Abraham, seinen Knecht.
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
So ließ er sein Volk in Freuden ausziehn, unter Jubel seine Erwählten;
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
dann gab er ihnen die Länder der Heiden, und was die Völker erworben, das nahmen sie in Besitz,
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
auf daß sie seine Gebote halten möchten und seine Gesetze bewahrten. Halleluja!
