Псалми 105
1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
Célébrez l'Éternel, invoquez son nom; Faites connaître parmi les nations ses grandes oeuvres!
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Chantez, psalmodiez en son honneur; Parlez de toutes ses merveilles!
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
Glorifiez-vous de son saint nom; Que ceux dont le coeur recherche l'Éternel se réjouissent!
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Implorez l'Éternel et son puissant secours; Recherchez continuellement sa présence!
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Souvenez-vous des merveilles qu'il a faites, De ses miracles, et des jugements que sa bouche a prononcés,
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
vous, descendants d'Abraham, son serviteur, Enfants de Jacob, ses élus!
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
C'est lui, l'Éternel, qui est notre Dieu; Ses jugements s'exercent sur toute la terre.
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
Il se souvient à jamais de son alliance, De la parole qu'il a donnée pour mille générations,
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
De la promesse qu'il a faite à Abraham, Du serment qu'il a fait à Isaac,
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
Et qu'il a confirmé à Jacob comme une loi, A Israël comme une alliance éternelle,
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
En disant: «Je te donnerai le pays de Canaan; C'est là votre part d'héritage.»
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
Ils n'étaient alors qu'une poignée d'hommes. Peu nombreux et étrangers dans le pays,
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
Allant de nation en nation. Et d'un royaume à un autre.
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
L'Éternel ne permit à personne de les opprimer; Il châtia des rois à cause d'eux:
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
«Ne touchez pas à ceux que j'ai oints, dit-il. Et ne faites pas de mal à mes prophètes!»
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
Il appela sur la terre la famine, Et priva son peuple de toute subsistance.
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
Il envoya un homme pour précéder Israël: Joseph fut vendu comme esclave.
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
On lui serra les pieds dans des entraves, Et il fut jeté dans les fers,
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
Jusqu'au jour où ce qu'il avait dit arriva, Et où la parole de l'Eternel montra ce qu'il était.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
Alors le roi envoya délivrer Joseph; Le dominateur des peuples le fit élargir.
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
Il l'établit seigneur de sa maison Et gouverneur de tous ses biens,
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
Pour commander en maître à ses princes Et enseigner à ses anciens la sagesse.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
Alors Israël vint en Egypte; Jacob séjourna dans le pays de Cham.
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
Dieu multiplia son peuple d'une façon prodigieuse, Et le rendit plus puissant que ses oppresseurs.
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
Puis il changea le coeur des Égyptiens, qui haïrent son peuple Et traitèrent avec perfidie ses serviteurs.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
Il envoya Moïse, son serviteur, Et Aaron qu'il avait élu.
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
Sur son ordre, ils accomplirent au milieu d'eux des prodiges Et des miracles dans le pays de Cham.
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
Ils firent surgir les ténèbres de la nuit, Pour ne pas désobéir à sa parole.
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
Dieu changea, leurs fleuves en sang. Et il en fit mourir les poissons.
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
Leur terre fourmilla de grenouilles. Jusque dans les chambres de leurs rois.
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
Il dit; et l'on vit paraître des insectes. Des moustiques, dans tout leur territoire.
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
Au lieu de pluie, il leur envoya de la grêle. Et des flammes de feu dans tout leur pays.
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
Il frappa leurs vignes et leurs figuiers, Et il mit en pièces les arbres de leur territoire.
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
Il dit; et l'on vit des sauterelles, Des criquets sans nombre,
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
Qui dévorèrent toute l'herbe de leurs champs, Qui ravagèrent les fruits de leur sol.
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
Il frappa dans leur pays tous les premiers-nés, Prémices de leur virilité.
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
Puis Dieu fit sortir les Israélites, chargés d'argent et d'or. Et aucun d'eux, parmi les tribus, ne resta en arrière.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
Les Égyptiens se réjouirent de leur départ; Car la frayeur s'était emparée d'eux.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
L'Éternel étendit la nuée pour couvrir les enfants d'Israël, Ainsi que la colonne de feu pour les éclairer pendant la nuit.
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
A leur demande, il fit venir des cailles, Et il les rassasia du pain des cieux.
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
Il ouvrit le rocher, et les eaux en jaillirent: Elles coulèrent à travers le désert, comme un fleuve;
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
Car il se souvenait de sa parole sainte. Et d'Abraham, son serviteur.
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
Il fit avancer son peuple au milieu des cris d'allégresse, Et ses élus au milieu des chants de triomphe.
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
Il leur donna les terres des nations, Et il leur abandonna les fruits du labeur des peuples,
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
A condition qu'ils garderaient ses commandements Et pratiqueraient ses lois. Louez l'Éternel!
