Псалми 105
1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
Louez l'Éternel, invoquez son nom! Publiez ses exploits parmi les peuples!
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Célébrez-le par vos chants et vos accords! Chantez toutes ses merveilles!
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
Glorifiez-vous de son saint nom! Que le cœur de ceux qui le cherchent, se réjouisse!
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Méditez sur l'Éternel et sa puissance! Cherchez sans cesse sa présence!
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Pensez aux merveilles qu'il a faites, à ses prodiges et aux jugements émanés de sa bouche,
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
vous, race d'Abraham, vous, ses serviteurs, enfants de Jacob, ses élus!
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Lui, l'Éternel! Il est notre Dieu, ses jugements embrassent toute la terre.
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
Il garde un souvenir éternel de son alliance, de la parole qu'il promulgua pour mille générations,
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
du traité qu'il conclut avec Abraham, du serment qu'il fit à Isaac,
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
et érigea pour Jacob en statut, pour Israël en alliance éternelle,
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
disant: « Je te donnerai la terre de Canaan pour votre lot d'héritage; »
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
tandis qu'ils étaient encore en petit nombre, peu considérables, et étrangers en elle.
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
Et ils émigraient de nation en nation, d'un royaume chez un autre peuple.
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
Il ne permettait à personne de les opprimer, et en leur faveur Il châtia des rois:
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
« Ne touchez pas à mes oints, et ne maltraitez pas mes prophètes! »
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
Alors Il appela la famine sur le pays, et lui coupa toutes les subsistances.
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
Il envoya devant eux un homme; comme esclave Joseph fut vendu.
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
Ils mirent les entraves à ses pieds, et il dut vivre dans les fers,
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
jusqu'au temps où ce qu'il avait dit, arriva, et où la parole de l'Éternel fut son épreuve.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
Le Roi dépêcha et le fit élargir, le souverain des peuples, et le mit en liberté;
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
il l'établit seigneur sur sa maison, et souverain sur tous ses domaines,
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
pour qu'il enchaînât ses princes à son gré, et qu'à ses vieillards il enseignât la sagesse.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
Alors Israël vint en Egypte, et Jacob fut comme hôte dans le pays de Cham.
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
Et Il rendit son peuple très fécond, et plus fort que ses ennemis.
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
Il changea leur cœur qui prit son peuple en haine, et ils traitèrent ses serviteurs avec perfidie.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
Il envoya Moïse, son serviteur, Aaron qu'il avait élu.
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
Ils opérèrent au milieu d'eux ses prodiges, et ses miracles dans la terre de Cham.
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
Il envoya les ténèbres, et produisit l'obscurité, et ils ne furent pas rebelles à sa parole.
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
Il changea leurs eaux en sang, et fit périr leurs poissons.
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
Leur pays fourmilla de grenouilles, jusques dans les appartements de leurs rois.
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
Il dit, et vinrent les moucherons, les mouches dans tout leur territoire.
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
Il fit tomber leur pluie en grêle, des flammes de feu sur leur pays.
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
Et Il frappa leurs vignes et leurs figuiers, et fracassa les arbres de leur contrée.
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
Il dit, et vinrent les sauterelles, et des insectes voraces sans nombre,
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
qui dévorèrent toute l'herbe du pays, et dévorèrent les fruits de leurs champs.
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
Et Il frappa tous les premiers-nés dans leur pays, toutes les prémices de leur vigueur.
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
Et Il fit sortir [Israël] avec de l'argent et de l'or, et il n'y eut pas un homme las dans ses tribus.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
L'Egypte se réjouit de leur départ; car la peur d'Israël l'avait saisie.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
Il déploya la nuée pour les mettre à couvert, et le feu pour illuminer la nuit.
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
A leur demande Il fit arriver des cailles, et Il les rassasia avec le pain du ciel.
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
Il entrouvrit le rocher, et des eaux jaillirent et coulèrent dans le désert par torrents.
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
Car Il se rappelait sa sainte parole donnée à Abraham, son serviteur.
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
Il fit que son peuple partit avec joie, et ses élus avec allégresse.
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
Il leur donna les terres des nations, et ils s'emparèrent du travail des peuples:
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
pour les porter à garder ses commandements, et à observer ses lois. Alléluia!
