Псалми 105
1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
Célébrez l'Eternel, invoquez son Nom, faites connaître parmi les peuples ses exploits.
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Chantez-lui, psalmodiez-lui, parlez de toutes ses merveilles.
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
Glorifiez-vous du Nom de sa sainteté, [et] que le cœur de ceux qui cherchent l'Eternel se réjouisse.
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Recherchez l'Eternel, et sa force; cherchez continuellement sa face.
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Souvenez-vous de ses merveilles qu'il a faites, de ses miracles, et des jugements de sa bouche.
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
La postérité d'Abraham sont ses serviteurs; les enfants de Jacob sont ses élus;
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Il est l'Eternel notre Dieu; ses jugements sont sur toute la terre.
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
Il s'est souvenu à toujours de son alliance, de la parole qu'il a commandée en mille générations;
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
Du traité qu'il a fait avec Abraham, et du serment qu'il a fait à Isaac,
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
Lequel il a ratifié pour être une ordonnance à Jacob, [et] à Israël [pour] être une alliance éternelle;
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
En disant: je te donnerai le pays de Canaan, pour le lot de ton héritage;
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
Encore qu'ils fussent un petit nombre de gens, et qu'ils y séjournassent peu de temps comme étrangers.
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
Car ils allaient de nation en nation, et d'un Royaume vers un autre peuple.
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
Il ne souffrit pas qu'aucun les opprimât: et il a même châtié des Rois pour l'amour d'eux.
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
[Disant]: Ne touchez point à mes Oints, et ne faites point de mal à mes Prophètes.
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
Il appela aussi la famine sur la terre, [et] rompit tout le bâton du pain.
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
Il envoya un personnage devant eux; Joseph fut vendu pour esclave.
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
On lui enserra les pieds en des ceps, sa personne fut mise aux fers.
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
Jusqu’au temps que sa parole fût venue, et que la parole de l'Eternel l'eût éprouvé.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
Le Roi envoya, et on le relâcha; le dominateur des peuples [envoya], et on le délia.
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
Il l'établit pour maître sur sa maison, et pour dominateur sur tout son domaine;
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
Pour soumettre les principaux à ses désirs, et pour instruire ses Anciens.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
Puis Israël entra en Egypte, et Jacob séjourna au pays de Cam.
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
Et l'[Eternel] fit extrêmement multiplier son peuple, et le rendit plus puissant que ceux qui l'opprimaient.
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
Il changea leur cœur, de sorte qu'ils eurent son peuple en haine, jusques à conspirer contre ses serviteurs.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
Il envoya Moïse son serviteur, [et] Aaron, qu'il avait élu.
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
[Lesquels] accomplirent sur eux les prodiges, et les miracles qu'ils avaient eu charge de faire dans le pays de Cam.
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
Il envoya les ténèbres, et fit obscurcir [l'air]; et ils ne furent point rebelles à ses ordres.
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
Il convertit leurs eaux en sang, et fit mourir leurs poissons.
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
Leur terre produisit en abondance des grenouilles, jusqu’au dedans des cabinets de leurs Rois.
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
Il parla, et une mêlée de bêtes vint, et des poux sur tout leur pays.
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
Il fit que leurs pluies furent de la grêle, [et] qu'il y eut sur leur terre un feu flamboyant.
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
Il frappa leurs vignes, et leurs figuiers, et il brisa les arbres de leur pays.
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
Il commanda, et les sauterelles vinrent, et des hurebecs sans nombre;
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
Qui broutèrent toute l'herbe en leur pays, et qui dévorèrent le fruit de leur terroir.
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
Et il frappa tout premier-né dans leur pays, qui étaient les prémices de toute leur vigueur.
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
Puis il les tira dehors avec de l'or et de l'argent, et il n'y eut aucun qui chancelât parmi ses Tribus.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
L'Egypte se réjouit à leur départ; car la peur qu'ils avaient d'eux, les avait saisis.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
Il étendit la nuée pour couverture, et le feu pour éclairer la nuit.
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
[Le peuple] demanda, et il fit venir des cailles, et il les rassasia du pain des cieux.
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
Il ouvrit le rocher, et les eaux en coulèrent; et coururent par les lieux secs, [comme] une rivière.
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
Car il se souvint de la parole de sa sainteté, laquelle il avait donnée à Abraham son serviteur.
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
Et il tira dehors son peuple avec allégresse, et ses élus avec chant de joie.
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
Il leur donna les pays des nations, et ils possédèrent le fruit du travail des peuples.
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
Afin qu'ils gardassent ses statuts, et qu'ils observassent ses lois. Louez l'Eternel.
