Псалми 105
1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
Rendez hommage à l’Eternel, proclamez son nom, publiez parmi les nations ses hauts faits.
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Chantez en son honneur, célébrez-le, entretenez-vous de toutes ses merveilles.
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
Glorifiez-vous de son saint nom; que le cœur de ceux qui recherchent l’Eternel soit en joie!
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Mettez-vous en quête de l’Eternel et de sa puissance, aspirez constamment à jouir de sa présence.
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Souvenez-vous des merveilles qu’il a opérées, de ses prodiges et des arrêts sortis de sa bouche,
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
vous, ô postérité d’Abraham, son serviteur, fils de Jacob, ses élus!
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Il est, lui, l’Eternel, notre Dieu; ses jugements s’étendent à toute la terre.
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
Eternellement il garde le souvenir de son alliance, du pacte qu’il a promulgué pour mille générations,
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
qu’il a conclu avec Abraham, qu’il a fait par serment avec Isaac.
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
Il l’a érigé en loi pour Jacob, en contrat immuable pour Israël.
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
"C’Est à toi, disait-il, que je donnerai le pays de Canaan comme un lot héréditaire",
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
alors qu’ils étaient encore en petit nombre, et à peine établis comme étrangers dans ce pays.
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
Puis ils se mirent à errer de nation en nation, d’un royaume vers un autre peuple.
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
Il ne permit à personne de les opprimer, et à cause d’eux il châtia des rois.
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
"Ne touchez pas à mes oints, ne faites pas de mal à mes prophètes!"
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
Il appela la famine sur la terre, et anéantit toute ressource en pain.
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
Mais déjà il avait envoyé devant eux un homme: Joseph avait été vendu comme esclave.
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
On chargea ses pieds de liens, son corps fut retenu par les fers,
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
jusqu’à ce que s’accomplit sa prédiction et que la parole du Seigneur l’eût innocenté.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
Le roi donna ordre d’ouvrir sa prison, le souverain des peuples, de faire tomber ses chaînes.
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
Il l’établit chef de sa maison, intendant de tous ses biens,
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
avec la mission d’enchaîner les seigneurs à sa volonté, d’apprendre la sagesse aux vieux conseillers.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
Puis Israël vint en Egypte, Jacob alla séjourner dans le pays de Cham,
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
et Dieu multiplia prodigieusement son peuple, le rendit plus nombreux que ses oppresseurs.
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
Leur cœur changea jusqu’à prendre son peuple en haine, et ourdir des machinations contre ses serviteurs.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
Il délégua Moïse, son serviteur, Aaron qu’il avait élu.
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
Ils accomplirent parmi eux les miracles qu’il avait annoncés, ses prodiges dans le pays de Cham.
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
Il répandit des ténèbres qu’il rendit impénétrables, pour qu’ils ne résistassent pas à sa parole.
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
Il changea leurs eaux en sang, et fit périr leur poisson.
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
Leur pays fut inondé de grenouilles, jusque dans les appartements de leurs rois.
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
Il dit, et des bêtes malfaisantes firent irruption, la vermine sévit dans toute leur contrée.
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
En guise de pluie, il leur envoya de la grêle, du feu, des flammes dans leur pays.
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
Il dévasta leurs vignes et leurs figuiers, et fracassa les arbres de leur territoire.
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
Il dit, et des sauterelles vinrent, des locustes en nombre infini,
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
qui dévorèrent toutes les plantes de leurs champs et dévorèrent les fruits de leur sol.
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
Puis il frappa tout premier-né dans leur pays, les prémices de toute leur vigueur.
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
Il les fit sortir, chargés d’argent et d’or; nul parmi ses tribus ne faiblit.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
Les Egyptiens se réjouirent de leur départ, car ils avaient été saisis d’épouvante à cause d’eux.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
Il déploya une nuée comme un voile protecteur, un feu pour éclairer la nuit.
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
Ils réclamèrent, et il amena des cailles, les nourrit à satiété d’un pain du ciel.
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
Il fendit la roche et des eaux jaillirent, s’épandant dans les régions arides comme un fleuve.
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
C’Est qu’il se souvint de sa sainte promesse à Abraham, son serviteur;
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
il fit donc sortir son peuple dans l’allégresse, ses élus avec des chants joyeux.
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
Il leur octroya des terres occupées par des peuples: ils héritèrent du labeur d’autres nations,
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
afin qu’ils observassent ses statuts et respectassent ses lois. Alléluia!
