Псалми 105
1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
Célébrez Yahweh, invoquez son nom, faites connaître parmi les nations ses grandes œuvres.
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Chantez-le, célébrez-le! Proclamez toutes ses merveilles.
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
Glorifiez-vous de son saint nom; joyeux soit le cœur de ceux qui cherchent Yahweh!
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Cherchez Yahweh et sa force, ne cessez pas de chercher sa face.
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Souvenez-vous des merveilles qu’il a opérées, de ses prodiges et des jugements sortis de sa bouche,
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
race d’Abraham, son serviteur, enfants de Jacob, ses élus.
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Lui, Yahweh, est notre Dieu; ses jugements atteignent toute la terre.
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
Il se souvient éternellement de son alliance, de la parole qu’il a affirmée pour mille générations,
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
de l’alliance qu’il a contractée avec Abraham, et du serment qu’il a fait à Isaac.
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
Il l’a érigé pour Jacob en loi, pour Israël en alliance éternelle,
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
disant: « Je te donnerai le pays de Chanaan comme la part de ton héritage. »
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
Comme ils étaient alors en petit nombre, peu nombreux et étrangers dans le pays,
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
qu’ils allaient d’une nation à l’autre, et d’un royaume vers un autre peuple,
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
il ne permit à personne de les opprimer, et il châtia les rois à cause d’eux:
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
« Ne touchez pas à mes oints, et ne faites pas de mal à mes prophètes! »
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
Il appela la famine sur le pays, il les priva du pain qui les soutenait.
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
Il envoya devant eux un homme: Joseph fut vendu comme esclave.
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
On serra ses pieds dans des liens, on le jeta dans les fers,
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
jusqu’au jour où s’accomplit sa prédiction, et où la parole de Dieu le justifia.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
Le roi envoya ôter ses liens, le souverain des peuples le mit en liberté.
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
Il l’établit seigneur sur sa maison, et gouverneur de tous ses domaines,
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
afin de lier les princes, selon son gré, et pour enseigner la sagesse à ses anciens.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
Alors Israël vint en Égypte, et Jacob séjourna dans le pays de Cham.
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
Dieu accrut grandement son peuple, et le rendit plus puissant que ses oppresseurs.
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
Il changea leur cœur, au point qu’ils haïrent son peuple, et usèrent de perfidie envers ses serviteurs.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
Il envoya Moïse, son serviteur, et Aaron qu’il avait choisi.
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
Ils accomplirent ses prodiges parmi eux, ils firent des miracles dans le pays de Cham.
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
Il envoya des ténèbres et il fit la nuit, et ils ne furent pas rebelles à sa parole.
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
Il changea leurs eaux en sang, et fit périr leurs poissons.
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
Leur pays fourmilla de grenouilles, jusque dans les chambres de leurs rois.
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
Il dit, et vint une nuée d’insectes, des moucherons sur tout leur territoire.
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
Il leur donna pour pluie de la grêle, des flammes de feu dans leur pays.
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
Il frappa leurs vignes et leurs figuiers, et brisa les arbres de leur contrée.
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
Il dit, et arriva la sauterelle, des sauterelles sans nombre;
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
elle dévorèrent toute l’herbe de leur pays, elles dévorèrent les produits de leurs champs.
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
Il frappa tous les premiers-nés de leurs pays, les prémices de toute leur vigueur.
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
Il fit sortir son peuple avec de l’argent et de l’or, et nul dans ses tribus ne chancela.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
Les Égyptiens se réjouirent de leur départ, car la crainte d’Israël les avait saisis.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
Il étendit la nuée pour les couvrir, et le feu pour les éclairer la nuit.
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
À leur demande, il fit venir des cailles, et il les rassasia du pain du ciel.
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
Il ouvrit le rocher, et des eaux jaillirent; elles coulèrent comme un fleuve dans le désert.
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
Car il se souvint de sa parole sainte, d’Abraham, son serviteur.
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
Il fit sortir son peuple dans l’allégresse, ses élus au milieu des cris de joie.
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
Il leur donna les terres des nations, et ils possédèrent le fruit du travail des peuples,
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
à la condition de garder ses préceptes, et d’observer ses lois. Alleluia!
