Псалми 105
1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
Kiittäkää Herraa, julistakaa hänen nimeänsä, tehkää hänen suuret tekonsa tiettäviksi kansojen keskuudessa.
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Laulakaa hänelle, veisatkaa hänelle, puhukaa kaikista hänen ihmeistänsä.
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
Hänen pyhä nimensä olkoon teidän kerskauksenne; iloitkoon niiden sydän, jotka etsivät Herraa.
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Kysykää Herraa ja hänen voimaansa, etsikää alati hänen kasvojansa.
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Muistakaa hänen ihmetöitänsä, jotka hän on tehnyt, hänen ihmeitänsä ja hänen suunsa tuomioita,
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
te Aabrahamin, hänen palvelijansa, siemen, Jaakobin lapset, te hänen valittunsa.
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Hän, Herra, on meidän Jumalamme; hänen tuomionsa käyvät yli kaiken maan.
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
Hän muistaa liittonsa iankaikkisesti, säätämänsä sanan hamaan tuhansiin polviin,
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
liittonsa, jonka hän teki Aabrahamin kanssa, ja Iisakille vannomansa valan.
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
Hän vahvisti sen käskyksi Jaakobille, Israelille iankaikkiseksi liitoksi.
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
Hän sanoi: "Sinulle minä annan Kanaanin maan, se olkoon teidän perintöosanne".
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
Heitä oli vähäinen joukko, vain harvoja, ja he olivat muukalaisia siellä.
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
Ja he vaelsivat kansasta kansaan ja yhdestä valtakunnasta toiseen kansaan.
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
Hän ei sallinut kenenkään heitä vahingoittaa, ja hän rankaisi kuninkaita heidän tähtensä:
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
"Älkää koskeko minun voideltuihini, älkää tehkö pahaa minun profeetoilleni".
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
Ja kun hän kutsui nälänhädän maahan ja kokonaan mursi leivän tuen,
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
oli hän lähettänyt heidän edellänsä miehen: Joosef oli myyty orjaksi.
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
Hänen jalkojansa vaivattiin kahleilla, hän joutui rautoihin,
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
siksi kunnes hänen sanansa kävi toteen ja Herran puhe osoitti hänet puhtaaksi.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
Niin kuningas lähetti ja päästätti hänet, kansojen hallitsija laski hänet irti.
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
Hän pani hänet talonsa herraksi ja kaiken omaisuutensa haltijaksi,
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
sitomaan mielensä mukaan hänen ruhtinaitansa ja opettamaan viisautta vanhimmille.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
Niin joutui Israel Egyptiin, Jaakob muukalaiseksi Haamin maahan.
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
Ja Herra teki kansansa hyvin hedelmälliseksi ja väkevämmäksi heidän vihamiehiänsä.
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
Hän käänsi näitten sydämen vihaamaan hänen kansaansa, kavalasti kohtelemaan hänen palvelijoitaan.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
Hän lähetti Mooseksen, palvelijansa, ja Aaronin, jonka hän oli valinnut.
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
Nämä tekivät hänen tunnustekonsa heidän keskellään, tekivät ihmeitä Haamin maassa.
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
Hän lähetti pimeyden ja pimensi kaiken, eivätkä he vastustaneet hänen sanojansa.
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
Hän muutti heidän vetensä vereksi ja kuoletti heiltä kalat.
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
Heidän maansa vilisi sammakoita aina kuningasten kammioita myöten.
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
Hän käski, ja paarmoja tuli ja sääskiä koko heidän alueellensa.
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
Hän antoi heille rakeita sateen sijaan, tulen leimauksia heidän maahansa.
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
Ja hän hävitti heidän viini-ja viikunapuunsa ja murskasi puut heidän alueeltansa.
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
Hän käski, ja heinäsirkkoja tuli ja tuhosirkkoja lukematon joukko;
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
ne söivät kaiken ruohon heidän maastansa, söivät hedelmän heidän vainioiltansa.
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
Ja hän surmasi kaikki heidän maansa esikoiset, kaikki heidän miehuutensa ensimmäiset.
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
Sitten hän vei Israelin sieltä varustettuna hopealla ja kullalla, eikä ollut hänen sukukunnissaan kompastuvaista.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
Egypti iloitsi heidän lähdöstänsä, koska sen oli vallannut pelko heidän tähtensä.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
Hän levitti suojaksi pilven ja tulen valaisemaan yötä.
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
He pyysivät, ja hän pani tulemaan viiriäiset, ja hän ravitsi heitä taivaan leivällä.
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
Hän avasi kallion, ja vettä vuoti; se juoksi virtana kautta erämaan.
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
Sillä hän muisti pyhän sanansa, muisti Aabrahamia, palvelijaansa.
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
Niin hän vei kansansa pois sen iloitessa, valittunsa heidän riemuitessaan.
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
Ja hän antoi heille pakanain maat, ja he ottivat omaksensa kansojen vaivannäöt,
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
että he noudattaisivat hänen käskyjänsä ja ottaisivat hänen laeistansa vaarin. Halleluja!
