Псалми 105
1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
Give ye thanks to Jehovah — call ye in His name, Make known among the peoples His acts.
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Sing ye to Him — sing praise to Him, Meditate ye on all His wonders.
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
Boast yourselves in His Holy Name, The heart of those seeking Jehovah rejoiceth.
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Seek ye Jehovah and His strength, Seek ye His face continually.
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Remember His wonders that He did, His signs and the judgments of His mouth.
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
O seed of Abraham, His servant, O sons of Jacob, His chosen ones.
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
He [is] Jehovah our God, In all the earth [are] His judgments.
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
He hath remembered to the age His covenant, The word He commanded to a thousand generations,
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
That He hath made with Abraham, And His oath to Isaac,
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
And doth establish it to Jacob for a statute, To Israel — a covenant age-during,
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
Saying, 'To thee I give the land of Canaan, The portion of your inheritance,'
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
In their being few in number, But a few, and sojourners in it.
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
And they go up and down, from nation unto nation, From a kingdom unto another people.
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
He hath not suffered any to oppress them And He reproveth for their sakes kings.
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
'Strike not against Mine anointed, And to My prophets do not evil.'
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
And He calleth a famine on the land, The whole staff of bread He hath broken.
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
He hath sent before them a man, For a servant hath Joseph been sold.
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
They have afflicted with fetters his feet, Iron hath entered his soul,
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
Till the time of the coming of His word The saying of Jehovah hath tried him.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
The king hath sent, and looseth him, The ruler of the peoples, and draweth him out.
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
He hath made him lord of his house, And ruler over all his possessions.
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
To bind his chiefs at his pleasure, And his elders he maketh wise.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
And Israel cometh in to Egypt, And Jacob hath sojourned in the land of Ham.
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
And He maketh His people very fruitful, And maketh it mightier than its adversaries.
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
He turned their heart to hate His people, To conspire against His servants.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
He hath sent Moses His servant, Aaron whom He had fixed on.
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
They have set among them the matters of His signs, And wonders in the land of Ham.
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
He hath sent darkness, and it is dark, And they have not provoked His word.
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
He hath turned their waters to blood, And putteth to death their fish.
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
Teemed hath their land [with] frogs, In the inner chambers of their kings.
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
He hath said, and the beetle cometh, Lice into all their border.
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
He hath made their showers hail, A flaming fire [is] in their land.
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
And He smiteth their vine and their fig, And shivereth the trees of their border.
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
He hath said, and the locust cometh, And the cankerworm — innumerable,
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
And it consumeth every herb in their land, And it consumeth the fruit of their ground.
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
And He smiteth every first-born in their land, The first-fruit of all their strength,
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
And bringeth them out with silver and gold, And there is not in its tribes a feeble one.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
Rejoiced hath Egypt in their going forth, For their fear had fallen upon them.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
He hath spread a cloud for a covering, And fire to enlighten the night.
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
They have asked, and He bringeth quails, And [with] bread of heaven satisfieth them.
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
He hath opened a rock, and waters issue, They have gone on in dry places — a river.
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
For He hath remembered His holy word, With Abraham His servant,
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
And He bringeth forth His people with joy, With singing His chosen ones.
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
And He giveth to them the lands of nations, And the labour of peoples they possess,
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
That they may observe His statutes, And His laws may keep. Praise ye Jehovah!
