Псалми 105
1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
Give thanks to Yahweh, call on his name; make known his deeds among the nations.
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Sing to him, sing praises to him; speak of all his marvelous deeds.
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
Boast in his holy name; let the heart of those who seek Yahweh rejoice.
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Seek Yahweh and his strength; seek his presence continually.
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Recall the marvelous things he has done, his miracles and the decrees from his mouth,
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
you descendants of Abraham his servant, you people of Jacob, his chosen ones.
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
He is Yahweh, our God. His decrees are on all the earth.
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
He keeps in mind his covenant forever, the word that he commanded for a thousand generations.
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
He calls to mind the covenant that he made with Abraham and his oath to Isaac.
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
This is what he confirmed to Jacob as a statute and to Israel as an everlasting covenant.
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
He said, “I will give you the land of Canaan as your share of your inheritance.”
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
He said this when they were only few in number, so very few, and were strangers in the land.
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
They went from nation to nation and from one kingdom to another.
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
He did not allow anyone to oppress them; he rebuked kings for their sakes.
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
He said, “Do not touch my anointed ones, and do not harm my prophets.”
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
He called for a famine on the land; he cut off the whole supply of bread.
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
He sent a man ahead of them; Joseph was sold as a servant.
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
His feet were bound by shackles; on his neck was put an iron collar,
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
until what he had said came to pass. The word of Yahweh tested him.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
The king sent servants to release him; the ruler of the people set him free.
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
He put him in charge of his house as ruler of all his possessions
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
to instruct his princes as he wished and to teach his elders wisdom.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
Then Israel came into Egypt, and Jacob lived for a time in the land of Ham.
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
Yahweh made his people fruitful, and made them stronger than their enemies.
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
He caused their enemies to hate his people, to mistreat his servants.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
He sent Moses, his servant, and Aaron, whom he had chosen.
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
They performed his signs among the Egyptians, his wonders in the land of Ham.
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
He sent darkness and made that land dark, but its people did not obey his commands.
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
He turned their water into blood and killed their fish.
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
Their land swarmed with frogs, even in the rooms of their rulers.
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
He spoke, and swarms of flies and gnats came throughout their country.
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
He turned their rain into hail, with fire flaming on their land.
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
He destroyed their vines and fig trees; he broke the trees of their country.
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
He spoke, and the locusts came, so many locusts.
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
The locusts ate up all of the vegetation in their land; They ate up all the crops of the ground.
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
He killed every firstborn in their land, the firstfruits of all their strength.
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
He brought the Israelites out with silver and gold; none of his tribes stumbled on the way.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
Egypt was glad when they went away, for the Egyptians were afraid of them.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
He spread a cloud for a covering and made a fire to light up the night.
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
The Israelites asked for food, and he brought quail and satisfied them with bread from heaven.
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
He split the rock, and waters gushed from it; they flowed in the wilderness like a river.
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
For he called to mind his holy promise that he made to Abraham his servant.
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
He led his people out with joy, his chosen with shouts of triumph.
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
He gave them the lands of the nations; they took possession of the wealth of the peoples
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
so that they might keep his statutes and obey his laws. Praise Yahweh.
