Псалми 105
1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
Alleluia. Give thanks to the Lord, and call upon his name; declare his works amongst the heathen.
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Sing to him, yes, sing praises to him: tell forth all his wonderful works.
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
Glory in his holy name: let the heart of them that seek the Lord rejoice.
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Seek you the Lord, and be strengthened; seek his face continually.
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Remember his wonderful works that he has done; his wonders, and the judgements of his mouth;
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
[you] seed of Abraam, his servants, [you] children of Jacob, his chosen ones.
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
He is the Lord our God; his judgements are in all the earth.
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
He has remembered his covenant for ever, the word which he commanded for a thousand generation:
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
which he established as a covenant to Abraam, and [he remembered] his oath to Isaac.
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
And he established it to Jacob for an ordinance, and to Israel for an everlasting covenant;
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
saying To you will I give the land of Chanaan, the line of your inheritance:
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
when they were few in number, very few, and sojourners in it.
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
And they went from nation to nation, and from [one] kingdom to another people.
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
He suffered no man to wrong them; and he rebuked kings for their sakes:
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
[saying], Touch not my anointed ones; and do my prophets no harm.
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
Moreover he called for a famine upon the land; he broke the whole support of bread.
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
He sent a man before them; Joseph was sold for a slave.
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
They hurt his feet with fetters; his soul passed into iron,
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
until the time that his cause came on; the word of the Lord tried him as fire.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
The king sent and loosed him; [even] the prince of the people, and let him go free.
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
He made him Lord over his house, and ruler of all his substance;
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
to chastise his rulers at his pleasure, and to teach his elders wisdom.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
Israel also came into Egypt, and Jacob sojourned in the land of Cham.
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
And he increased his people greatly, and made them stronger than their enemies.
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
And he turned their heart to hate his people, to deal craftily with his servants.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
He sent fort Moses his servant, [and] Aaron whom he had chosen.
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
He established amongst them his signs, and [his] wonders in the land of Cham.
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
He sent forth darkness, and made it dark; yet they rebelled against his words.
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
He turned their waters into blood, and killed their fish.
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
Their land produced frogs abundantly, in the chambers of their kings.
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
He spoke, and the dog-fly came, and lice in all their coasts.
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
He turned their rain into hail, [and sent] flaming fire in their land.
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
And he struck their vines and their fig trees; and broke every tree of their coast.
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
He spoke, and the locust came, and caterpillars innumerable,
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
and devoured all the grass in their land, and devoured the fruit of the ground.
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
He struck also every firstborn of their land, the first fruits of all their labour.
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
And he brought them out with silver and gold; and there was not a feeble one amongst their tribes.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
Egypt rejoiced at their departing; for the fear of them fell upon them.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
He spread out a cloud for a covering to them, and fire to give them light by night.
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
They asked, and the quail came, and he satisfied them with the bread of heaven.
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
He clave the rock, and the waters flowed, rivers ran in dry places.
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
For he remembered his holy word, which [he promised] to Abraam his servant.
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
And he brought out his people with exultation, and his chosen with joy;
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
and gave them the lands of the heathen; and they inherited the labours of the people;
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
that they might keep his ordinances, and diligently seek his law.
