Псалми 105
1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
O give praise to the Lord; give honour to his name, talking of his doings among the peoples.
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Let your voice be sounding in songs and melody; let all your thoughts be of the wonder of his works.
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
Have glory in his holy name; let the hearts of those who are searching after the Lord be glad.
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Let your search be for the Lord and for his strength; let your hearts ever be turned to him.
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Keep in mind the great works which he has done; his wonders, and the decisions of his mouth;
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
O you seed of Abraham, his servant, you children of Jacob, his loved ones.
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
He is the Lord our God: he is judge of all the earth.
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
He has kept his agreement in mind for ever, the word which he gave for a thousand generations;
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
The agreement which he made with Abraham, and his oath to Isaac;
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
And he gave it to Jacob for a law, and to Israel for an eternal agreement;
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
Saying, To you will I give the land of Canaan, the measured line of your heritage:
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
When they were still small in number, and strange in the land;
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
When they went about from one nation to another, and from one kingdom to another people.
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
He would not let anyone do them wrong; he even kept back kings because of them,
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
Saying, Put not your hand on those who have been marked with my holy oil, and do my prophets no wrong.
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
And he took away all food from the land, so that the people were without bread.
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
He sent a man before them, even Joseph, who was given as a servant for a price:
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
His feet were fixed in chains; his neck was put in iron bands;
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
Till the time when his word came true; he was tested by the word of the Lord.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
The king sent men to take off his chains; even the ruler of the people, who let him go free.
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
He made him lord of his house, and ruler over everything he had;
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
To give his chiefs teaching at his pleasure, and so that his law-givers might get wisdom from him.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
Then Israel came into Egypt, and Jacob was living in the land of Ham.
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
And his people were greatly increased, and became stronger than those who were against them.
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
Their hearts were turned to hate against his people, so that they made secret designs against them.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
He sent Moses, his servant, and Aaron, the man of his selection.
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
He let his signs be seen among the people, and his wonders in the land of Ham.
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
He sent black night and made it dark; and they did not go against his word.
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
At his word their waters were turned to blood, and he sent death on all their fish.
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
Their land was full of frogs, even in the rooms of the king.
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
He gave the word, and there came the dog-fly, and insects over all the land.
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
He gave them ice for rain, and flaming fire in their land.
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
He gave their vines and their fig-trees to destruction, and the trees of their land were broken down.
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
At his word the locusts came, and young locusts more than might be numbered,
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
And put an end to all the plants of their land, taking all the fruit of the earth for food.
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
He put to death the first child of every family in the land, the first-fruits of their strength.
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
He took his people out with silver and gold: there was not one feeble person among them.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
Egypt was glad when they went; for the fear of them had come down on them.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
A cloud was stretched over them for a cover; and he sent fire to give light in the night.
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
At the people's request he sent birds, and gave them the bread of heaven for food.
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
His hand made the rock open, and the waters came streaming out; they went down through the dry places like a river.
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
For he kept in mind his holy word, and Abraham, his servant.
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
And he took his people out with joy, the men of his selection with glad cries:
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
And gave them the lands of the nations; and they took the work of the peoples for a heritage;
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
So that they might keep his orders, and be true to his laws. Give praise to the Lord.
