< Псалми 105 >

1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
Give thanks to the LORD, call upon His name; make known His deeds among the nations.
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Sing to Him, sing praises to Him; tell of all His wonders.
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
Glory in His holy name; let the hearts of those who seek the LORD rejoice.
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Seek out the LORD and His strength; seek His face always.
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Remember the wonders He has done, His marvels, and the judgments He has pronounced,
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
O offspring of His servant Abraham, O sons of Jacob, His chosen ones.
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
He is the LORD our God; His judgments carry throughout the earth.
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
He remembers His covenant forever, the word He ordained for a thousand generations—
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
the covenant He made with Abraham, and the oath He swore to Isaac.
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
He confirmed it to Jacob as a decree, to Israel as an everlasting covenant:
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
“I will give you the land of Canaan as the portion of your inheritance.”
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
When they were few in number, few indeed, and strangers in the land,
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
they wandered from nation to nation, from one kingdom to another.
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
He let no man oppress them; He rebuked kings on their behalf:
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
“Do not touch My anointed ones! Do no harm to My prophets!”
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
He called down famine on the land and cut off all their supplies of food.
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
He sent a man before them— Joseph, sold as a slave.
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
They bruised his feet with shackles and placed his neck in irons,
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
until his prediction came true and the word of the LORD proved him right.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
The king sent and released him; the ruler of peoples set him free.
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
He made him master of his household, ruler over all his substance,
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
to instruct his princes as he pleased and teach his elders wisdom.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
Then Israel entered Egypt; Jacob dwelt in the land of Ham.
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
And the LORD made His people very fruitful, more numerous than their foes,
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
whose hearts He turned to hate His people, to conspire against His servants.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
He sent Moses His servant, and Aaron, whom He had chosen.
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
They performed His miraculous signs among them, and wonders in the land of Ham.
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
He sent darkness, and it became dark— yet they defied His words.
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
He turned their waters to blood and caused their fish to die.
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
Their land teemed with frogs, even in their royal chambers.
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
He spoke, and insects swarmed— gnats throughout their country.
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
He gave them hail for rain, with lightning throughout their land.
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
He struck their vines and fig trees and shattered the trees of their country.
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
He spoke, and the locusts came— young locusts without number.
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
They devoured every plant in their land and consumed the produce of their soil.
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
Then He struck all the firstborn in their land, the firstfruits of all their vigor.
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
He brought Israel out with silver and gold, and none among His tribes stumbled.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
Egypt was glad when they departed, for the dread of Israel had fallen on them.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
He spread a cloud as a covering and a fire to light up the night.
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
They asked, and He brought quail and satisfied them with the bread of heaven.
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
He opened a rock, and water gushed out; it flowed like a river in the desert.
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
For He remembered His holy promise to Abraham His servant.
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
He brought forth His people with rejoicing, His chosen with shouts of joy.
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
He gave them the lands of the nations, that they might inherit the fruit of others’ labor,
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
that they might keep His statutes and obey His laws. Hallelujah!

< Псалми 105 >