Псалми 105
1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
BOEIPA te uem uh lah. A ming te khue uh lah. A khoboe te pilnam rhoek taengah tukkil uh lah.
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Amah te hlai uh lah. Amah te tingtoeng uh lamtah amah kah khobaerhambae boeih te lolmang taeng uh lah.
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
A ming cim neh thangthen uh lamtah, BOEIPA aka tlap rhoek kah a lungbuei tah a kohoe saeh.
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
BOEIPA neh amah kah a sarhi te tlap lah. A maelhmai khaw tlap taitu lah.
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
A kopoekrhainah a saii neh a ka dongkah laitloeknah bangla anih khobaerhambae khaw,
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
A sal Abraham tiingan neh a coelh Jakob koca rhoek loh thoelh uh lah.
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
BOEIPA amah ni mamih kah Pathen coeng. A laitloeknah khaw diklai pum ah om.
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
A paipi tekumhal duela a thoelh dongah cadilcahma thawngkhat ham olka a uen.
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
Abraham neh Isaak taengah a saii a olhlo te,
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
Jakob taengah oltlueh la, Israel taengah kumhal paipi la a sut pah.
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
Te dongah, “Kanaan kho rhi te na rho la nang taengah kam paek ni,” na ti nah.
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
A hlang kah hlangmi te a sii la om pueng tih, a khuiah bakuep uh.
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
Te vaengah namtom taeng lamkah namtom taengla, ram pakhat lamkah pilnam pakhat taengla poengdoe uh.
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
Amih aka hnaemtaek ham hlang khueh pah pawt tih amih kongah manghai rhoek khaw a tluung pah.
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
Ka koelh soah ben boel lamtah ka tonghma rhoek te thaehuet thil boeh,” a ti nah.
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
Khokha a khue vaengah kho khuiah conghol neh caak boeih te a phae pah.
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
Amih hmai kah a tueih hlang, Joseph te sal bangla a yoih.
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
A kho te hlong neh a phaep pah uh a hinglu ah thicung loh a toeh.
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
A olthui a thoeng tue a pha due BOEIPA kah olthui loh ol loh anih te a cil a poe.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
Manghai loh a tah dongah pilnam aka taem loh anih a doek tih a hlah.
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
Amah im kah boei neh a hnopai boeih aka taemrhai hamla,
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
A hinglu bangla a mangpa rhoek te khoh tih a hamca rhoek te cueih sak ham te a khueh.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
Te vaengah Israel loh Egypt la kun tih Jakob loh Ham kho ah bakuep.
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
Tedae a pilnam te muep a pungtai sak tih a rhal rhoek lakah a yet sak.
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
BOEIPA loh a sal rhoek te rhaithi sak tih, a pilnam aka hmuhuet ham Egypt rhoek kah lungbuei te a maelh pah.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
A sal Moses neh anih ham a coelh Aron te a tueih.
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
Amih rhoi loh Egypt rhoek taengah Boeipa kah miknoek olka a tueng sak rhoi tih, Ham kho ah khaw kopoekrhai hno te a tueng sak rhoi.
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
Khohmuep a tueih tih a hmuep sak dongah Boeipa kah olthui olka te koek uh thai pawh.
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
A tui te thii la a poeh sak tih a nga khaw a duek sak.
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
A kho kah bukak rhoek te a manghai rhoek kah imkhui la a khae sak.
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
Amah loh a uen tih a khorhi tom ah pil neh pilhlip uihli tlung.
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
Khonal te rhael la a poeh sak tih a kho ah hmaisai hmai la coeng.
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
A misur neh a thaibu te khaw a haih pah tih a khorhi kah thing te a khaem pah.
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
A uen bal tih kaisih neh lungang te tae na pawt la halo.
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
Te vaengah a kho kah baelhing boeih a caak tih a khohmuen kah a thaihtae khaw a caak pah.
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
A kho khuikah caming boeih neh a thahuem boeih khuikah a thaihcuek te a ngawn pah.
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
Te vaengah amih te cak neh, sui neh ham pawk puei dongah amah koca rhoek khuikah tah paloe pawh.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
Amih Egypt rhoek te birhihnah loh a vuei tih amih rhoek a nong vaengah a kohoe uh.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
Himbaiyan bangla cingmai a yaal pah tih khoyin ah hmai a vang pah.
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
A bih vaengah tanghuem a khuen pah tih vaan kah buh te amih a kum sak.
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
Lungpang a ong vaengah tui ha phuet tih rhamrhae ah tuiva la a long sak te,
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
a sal Abraham taengkah a olkhueh cim te a poek dongah ni.
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
A pilnam khaw omngaihnah tamlung a coelh neh a khuen.
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
Te vaengah namtu rhoek kah a thakthaenah namtom khohmuen te a paek tih a pang uh te,
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
a oltlueh ngaithuen sak ham neh a olkhueng te kueinah sak ham ni. BOEIPA te thangthen lah.
