< Псалми 104 >

1 Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти ве́льми великий, зодягну́вся Ти в ве́лич та в славу!
Whakapaingia a Ihowa, e toku wairua. E Ihowa, e toku Atua, he nui rawa koe; he honore, he kororia ou kakahu.
2 Зодягає Він світло, як ша́ти, небеса́ простягає, немов би заві́су.
E roropi nei i te marama ki a koe ano he kakahu, e hora nei i nga rangi ano he kakahu tauarai.
3 Він ставить на во́дах пала́ти Свої, хма́ри кладе за Свої колесни́ці, ходить на кри́лах вітро́вих!
E whakanoho nei i nga kurupae o ona ruma ki nga wai: e mea nei i nga kapua hei hariata mona: e haere nei i runga i nga pakau o te hau.
4 Він чинить вітри́ за Своїх посланці́в, палю́чий огонь — за Своїх слуг.
E mea nei i nga hau hei karere mana, i te mura ahi hei kaimahi mana.
5 Землю Ти вгрунтува́в на осно́вах її, щоб на вічні віки вона не захита́лась,
Nana nei i whakatu te whenua ki runga ki ona turanga, kei nekenekehia ake ake.
6 безо́днею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над гора́ми, —
Nau ano i hipoki ki te rire hei kakahu: tu ana nga wai i runga i nga maunga.
7 від погро́зи Твоєї вона втекла́, від гу́ркоту грому Твого побігла вона, —
Rere ana ratou i tau riri: tahuti tonu atu i te reo o tau whatitiri;
8 виходить на го́ри та схо́дить в доли́ни, на місце, що Ти встанови́в був для неї.
Puke ake ana ra nga maunga, heke iho ana ma nga whawharua ki te wahi i whakaritea e koe mo ratou.
9 Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла́, щоб вона не верну́лася землю покрити.
Kua whakatakotoria e koe he rohe kei koni mai ratou, kei hoki mai hei taupoki mo te whenua.
10 Він джере́ла пускає в пото́ки, що пливуть між гора́ми,
Nana i tono nga puna ki roto ki nga awaawa, e rere nei i waenga o nga puke.
11 напува́ють вони всю пільну́ звірину́, ними дикі осли́ гасять спра́гу свою.
Hei wai mo nga kirehe katoa o te parae: na noa te matewai o nga kaihe mohoao.
12 Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посе́ред галу́зок.
Kei reira nga nohoanga o nga manu o te rangi, e korihi nei i roto i nga manga.
13 Він напоює горн з пала́ців Своїх, із плоду чи́нів Твоїх земля си́титься.
He mea whakamakuku nana nga puke i ona ruma: ka makona te whenua i nga hua o au mahi.
14 Траву для худоби виро́щує, та зелени́ну для праці люди́ні, щоб хліб добува́ти з землі,
Ko ia hei whakatupu i te tarutaru ma te kararehe, i te otaota hei mea ma te tangata; kia whakaputaina ake ai he taro i te whenua;
15 і вино, що серце люди́ні воно звеселя́є, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце люди́ні зміцня́є.
He waina hei whakahari i te ngakau o te tangata, he hinu e piata ai tona mata, me te taro hei whakakaha i te ngakau o te tangata.
16 Насичуються Господні дере́ва, ті ке́дри лива́нські, що Ти насади́в,
Ki tonu i te wai nga rakau a Ihowa, nga hita o Repanona i whakatokia e ia.
17 що там ку́бляться пта́хи, бузько́, — кипари́си мешка́ння його.
Hanga ake e nga manu he ohanga ki reira: te taaka, ko nga kauri tona whare.
18 Го́ри високі — для диких кози́ць, скелі — схо́вище ске́льним звіри́нам.
Hei piringa nga puke tiketike mo nga koati mohoao: nga kohatu mo nga rapeti.
19 і місяця Він учинив для озна́чення ча́су, сонце знає свій за́хід.
I hanga e ia te marama hei tohu taima: e matau ana te ra ki tona torengitanga.
20 Темноту́ Ти наво́диш — і ніч настає, в ній пору́шується вся звіри́на лісна́, —
Ko koe hei whakapouri, a kua po: na ngoki mai ana nga kirehe katoa o te ngahere.
21 рича́ть левчуки́ за здоби́чею та шукають від Бога своєї пожи́ви.
Ko nga kuao raiona ngengere ana ratou, he mea kai, he rapu kai ma ratou i te Atua.
22 Сонце ж засвітить — вони повтікають, та й кладуться по но́рах своїх.
Ko te putanga mai o te ra ka poto atu ratou, takoto ana i o ratou kuhunga.
23 Люди́на виходить на працю свою, й на роботу свою аж до ве́чора.
Ko te tangata ka haere ki ana hanga, ki tana mahi, a ahiahi noa.
24 Які то числе́нні діла Твої, Господи, — Ти мудро вчинив їх усіх, Твого тво́рива повна земля!
Ano te tini o au mahi, e Ihowa! he mohio rawa tau mahi i aua mea katoa; ki tonu te whenua i au taonga.
25 Ось море велике й розло́го-широ́ке, — там повзю́че, й числа їм немає, звіри́на мала́ та велика!
Kei ko ra ko te moana, tona nui tuauriuri: kei reira nga mea ngokingoki e kore e taea te tatau, nga kirehe hoki, ana nonohi, ana nunui.
26 Ходять там кораблі, там той левіята́н, якого створив Ти, щоб ба́витися йому в мо́рі.
Kei reira nga kaipuke e teretere ana: kei reira taua rewiatana i hanga e koe hei takaro ki reira.
27 Вони всі чекають Тебе, — щоб Ти ча́су свого поживу їм дав.
E tatari katoa ana enei ki a koe, kia hoatu e koe te kai ma ratou i te wa e tika ai.
28 Даєш їм — збирають вони, руку Свою розкрива́єш — добром насича́ються.
Ko tau e hoatu ai ma ratou, kohikohia ana e ratou: te wherahanga o tou ringa, makona tonu ratou i te pai.
29 Ховаєш обличчя Своє — то вони переля́кані, забираєш їм духа — вмирають вони, та й верта́ються до свого по́роху.
Ko te hunanga o tou mata, pororaru ana ratou: ka kapohia e koe to ratou manawa, ka marere ratou, a ka hoki ano ki to ratou puehu.
30 Посилаєш Ти духа Свого — вони тво́ряться, і Ти відновля́єш обличчя землі.
Ko tau tononga mai i tou wairua, kua hanga ratou; a whakahoutia ana e koe te mata o te whenua.
31 Нехай буде слава Господня навіки, хай діла́ми Своїми радіє Господь!
Kia whai kororia a Ihowa ake ake, kia hari a Ihowa ki ana mahi:
32 Він погляне на землю — й вона затремти́ть, доторкне́ться до гір — і диму́юти вони!
Tana tirohanga iho ki te whenua, ru ana: kua pa ki nga puke, na pongere ana.
33 Я буду співати Господе́ві в своє́му житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу́!
Ka waiata ahau ki a Ihowa i ahau e ora ana: ka himene ki toku Atua i ahau ano i te ao nei.
34 Буде приємна Йому моя мова, — я Господом буду радіти!
Kia reka toku whakaaronga ki a ia, ka hari ahau ki a Ihowa.
35 Неха́й згинуть грі́шні з землі, а безбожні — немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілу́я!
Kia moti nga tangata hara i runga i te whenua, ko te hunga kino kia poto katoa atu. Whakapaingia a Ihowa, e toku wairua. Whakamoemititia a Ihowa.

< Псалми 104 >