Псалми 104
1 Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти ве́льми великий, зодягну́вся Ти в ве́лич та в славу!
Preise Jehova, meine Seele! Jehova, mein Gott, du bist sehr groß, mit Majestät und Pracht bist du bekleidet;
2 Зодягає Він світло, як ша́ти, небеса́ простягає, немов би заві́су.
Du, der in Licht sich hüllt wie in ein Gewand, der die Himmel ausspannt gleich einer Zeltdecke;
3 Він ставить на во́дах пала́ти Свої, хма́ри кладе за Свої колесни́ці, ходить на кри́лах вітро́вих!
der seine Obergemächer bälkt in den Wassern, der Wolken macht zu seinem Gefährt, der da einherzieht auf den Fittichen des Windes;
4 Він чинить вітри́ за Своїх посланці́в, палю́чий огонь — за Своїх слуг.
Der seine Engel zu Winden [And.: zu Geistern] macht, seine Diener zu flammendem Feuer.
5 Землю Ти вгрунтува́в на осно́вах її, щоб на вічні віки вона не захита́лась,
Er hat die Erde gegründet auf ihre Grundfesten; sie wird nicht wanken immer und ewiglich.
6 безо́днею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над гора́ми, —
Mit der Tiefe [S. die Anm. zu Ps. 33,7] hattest du sie bedeckt wie mit einem Gewande; die Wasser standen über den Bergen.
7 від погро́зи Твоєї вона втекла́, від гу́ркоту грому Твого побігла вона, —
Vor deinem Schelten flohen sie, vor der Stimme deines Donners eilten sie hinweg-
8 виходить на го́ри та схо́дить в доли́ни, на місце, що Ти встанови́в був для неї.
die Berge erhoben sich, es senkten sich die Täler-an den Ort, den du ihnen festgesetzt.
9 Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла́, щоб вона не верну́лася землю покрити.
Du hast ihnen eine Grenze gesetzt, die sie nicht überschreiten werden; sie werden nicht zurückkehren, die Erde zu bedecken.
10 Він джере́ла пускає в пото́ки, що пливуть між гора́ми,
Du, der Quellen entsendet in die Täler; zwischen den Bergen fließen sie dahin;
11 напува́ють вони всю пільну́ звірину́, ними дикі осли́ гасять спра́гу свою.
Sie tränken alle Tiere des Feldes, die Wildesel stillen ihren Durst;
12 Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посе́ред галу́зок.
An denselben wohnen die Vögel des Himmels, zwischen den Zweigen hervor lassen sie ihre Stimme erschallen.
13 Він напоює горн з пала́ців Своїх, із плоду чи́нів Твоїх земля си́титься.
Du, der die Berge tränkt aus seinen Obergemächern; von der Frucht deiner Werke wird die Erde gesättigt.
14 Траву для худоби виро́щує, та зелени́ну для праці люди́ні, щоб хліб добува́ти з землі,
Der Gras hervorsprossen läßt für das Vieh, und Kraut zum Dienste der Menschen: um Brot [O. Speise] hervorzubringen aus der Erde.
15 і вино, що серце люди́ні воно звеселя́є, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце люди́ні зміцня́є.
Und damit Wein des Menschen Herz erfreue; um das Angesicht glänzen zu machen von Öl, und damit Brot des Menschen Herz stärke.
16 Насичуються Господні дере́ва, ті ке́дри лива́нські, що Ти насади́в,
Es werden gesättigt die Bäume Jehovas, die Cedern des Libanon, die er gepflanzt hat,
17 що там ку́бляться пта́хи, бузько́, — кипари́си мешка́ння його.
Woselbst die Vögel nisten; der Storch-Cypressen sind sein Haus.
18 Го́ри високі — для диких кози́ць, скелі — схо́вище ске́льним звіри́нам.
Die hohen Berge sind für die Steinböcke, die Felsen eine Zuflucht für die Klippendächse.
19 і місяця Він учинив для озна́чення ча́су, сонце знає свій за́хід.
Er hat den Mond gemacht für die bestimmten Zeiten; die Sonne weiß ihren Untergang.
20 Темноту́ Ти наво́диш — і ніч настає, в ній пору́шується вся звіри́на лісна́, —
Du machst Finsternis, und es wird Nacht; in ihr regen sich alle Tiere des Waldes;
21 рича́ть левчуки́ за здоби́чею та шукають від Бога своєї пожи́ви.
die jungen Löwen brüllen nach Raub und fordern von Gott [El] ihre Speise.
22 Сонце ж засвітить — вони повтікають, та й кладуться по но́рах своїх.
Die Sonne geht auf: sie ziehen sich zurück und lagern sich in ihre Höhlen.
23 Люди́на виходить на працю свою, й на роботу свою аж до ве́чора.
Der Mensch geht aus an sein Werk und an seine Arbeit, bis zum Abend.
24 Які то числе́нні діла Твої, Господи, — Ти мудро вчинив їх усіх, Твого тво́рива повна земля!
Wie viele sind deiner Werke, Jehova! Du hast sie alle mit Weisheit gemacht, voll ist die Erde deiner Reichtümer. [O. Geschöpfe]
25 Ось море велике й розло́го-широ́ке, — там повзю́че, й числа їм немає, звіри́на мала́ та велика!
Dieses Meer, groß und ausgedehnt nach allen Seiten hin: daselbst wimmelts, ohne Zahl, von Tieren klein und groß.
26 Ходять там кораблі, там той левіята́н, якого створив Ти, щоб ба́витися йому в мо́рі.
Daselbst ziehen Schiffe einher, der Leviathan, den du gebildet hast, um sich darin zu tummeln.
27 Вони всі чекають Тебе, — щоб Ти ча́су свого поживу їм дав.
Sie alle warten auf dich, daß du ihnen ihre Speise gebest zu seiner Zeit.
28 Даєш їм — збирають вони, руку Свою розкрива́єш — добром насича́ються.
Du gibst ihnen: sie sammeln ein; du tust deine Hand auf: sie werden gesättigt mit Gutem. [O. mit Gütern]
29 Ховаєш обличчя Своє — то вони переля́кані, забираєш їм духа — вмирають вони, та й верта́ються до свого по́роху.
Du verbirgst dein Angesicht: sie erschrecken; du nimmst ihren Odem hinweg: sie hauchen aus und kehren zurück zu ihrem Staube.
30 Посилаєш Ти духа Свого — вони тво́ряться, і Ти відновля́єш обличчя землі.
Du sendest deinen Odem [Eig. Hauch, od. Geist] aus: sie werden erschaffen, und du erneuerst die Fläche [O. das Aussehen] des Erdbodens.
31 Нехай буде слава Господня навіки, хай діла́ми Своїми радіє Господь!
Jehovas Herrlichkeit wird ewig sein, Jehova wird sich freuen seiner Werke;
32 Він погляне на землю — й вона затремти́ть, доторкне́ться до гір — і диму́юти вони!
Der die Erde anschaut, und sie bebt; er rührt die Berge an, und sie rauchen.
33 Я буду співати Господе́ві в своє́му житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу́!
Singen will ich Jehova mein Leben lang, will meinem Gott Psalmen singen, solange ich bin.
34 Буде приємна Йому моя мова, — я Господом буду радіти!
Möge ihm angenehm sein mein Sinnen! [O. mein Gedicht, meine Rede] Ich, ich werde mich in Jehova erfreuen.
35 Неха́й згинуть грі́шні з землі, а безбожні — немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілу́я!
Die Sünder werden [O. mögen sollen] schwinden von der Erde, und die Gesetzlosen nicht mehr sein. Preise Jehova, meine Seele! Lobet Jehova! [Hebr. Jah [Hallelu-Jah!]
