Псалми 104
1 Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти ве́льми великий, зодягну́вся Ти в ве́лич та в славу!
Bless Jehovah, my soul. Jehovah, my God, you are very great. You are clothed with splendor and majesty.
2 Зодягає Він світло, як ша́ти, небеса́ простягає, немов би заві́су.
He covers himself with light as with a garment. He stretches out the heavens like a curtain.
3 Він ставить на во́дах пала́ти Свої, хма́ри кладе за Свої колесни́ці, ходить на кри́лах вітро́вих!
He lays the beams of his chambers in the waters. He makes the clouds his chariot. He walks on the wings of the wind.
4 Він чинить вітри́ за Своїх посланці́в, палю́чий огонь — за Своїх слуг.
He makes his angels winds, and his servants flames of fire.
5 Землю Ти вгрунтува́в на осно́вах її, щоб на вічні віки вона не захита́лась,
He laid the foundations of the earth, that it should not be moved forever and ever.
6 безо́днею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над гора́ми, —
You covered it with the deep as with a cloak. The waters stood above the mountains.
7 від погро́зи Твоєї вона втекла́, від гу́ркоту грому Твого побігла вона, —
At your rebuke they fled. At the voice of your thunder they hurried away.
8 виходить на го́ри та схо́дить в доли́ни, на місце, що Ти встанови́в був для неї.
The mountains rose, the valleys sank down, to the place which you had assigned to them.
9 Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла́, щоб вона не верну́лася землю покрити.
You have set a boundary that they may not pass over; that they do not turn again to cover the earth.
10 Він джере́ла пускає в пото́ки, що пливуть між гора́ми,
He sends forth springs into the valleys. They run among the mountains.
11 напува́ють вони всю пільну́ звірину́, ними дикі осли́ гасять спра́гу свою.
They give drink to every animal of the field. The wild donkeys quench their thirst.
12 Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посе́ред галу́зок.
The birds of the sky nest by them; among the branches they give forth a sound.
13 Він напоює горн з пала́ців Своїх, із плоду чи́нів Твоїх земля си́титься.
He waters the mountains from his chambers. The earth is filled with the fruit of your works.
14 Траву для худоби виро́щує, та зелени́ну для праці люди́ні, щоб хліб добува́ти з землі,
He causes the grass to grow for the livestock, and plants for man to cultivate, that he may bring forth food out of the earth:
15 і вино, що серце люди́ні воно звеселя́є, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце люди́ні зміцня́є.
wine that makes glad the heart of man, oil to make his face to shine, and bread that strengthens man's heart.
16 Насичуються Господні дере́ва, ті ке́дри лива́нські, що Ти насади́в,
Jehovah's trees are well watered, the cedars of Lebanon, which he has planted;
17 що там ку́бляться пта́хи, бузько́, — кипари́си мешка́ння його.
where the birds make their nests. The stork makes its home in the fir trees.
18 Го́ри високі — для диких кози́ць, скелі — схо́вище ске́льним звіри́нам.
The high mountains are for the wild goats. The rocks are a refuge for the rock badgers.
19 і місяця Він учинив для озна́чення ча́су, сонце знає свій за́хід.
He appointed the moon for seasons. The sun knows when to set.
20 Темноту́ Ти наво́диш — і ніч настає, в ній пору́шується вся звіри́на лісна́, —
You make darkness, and it is night, in which all the animals of the forest prowl.
21 рича́ть левчуки́ за здоби́чею та шукають від Бога своєї пожи́ви.
The young lions roar after their prey, and seek their food from God.
22 Сонце ж засвітить — вони повтікають, та й кладуться по но́рах своїх.
The sun rises, and they steal away, and lie down in their dens.
23 Люди́на виходить на працю свою, й на роботу свою аж до ве́чора.
Man goes forth to his work, to his labor until the evening.
24 Які то числе́нні діла Твої, Господи, — Ти мудро вчинив їх усіх, Твого тво́рива повна земля!
Jehovah, how many are your works. In wisdom have you made them all. The earth is full of your riches.
25 Ось море велике й розло́го-широ́ке, — там повзю́че, й числа їм немає, звіри́на мала́ та велика!
There is the sea, great and wide, in which are innumerable living things, both small and large animals.
26 Ходять там кораблі, там той левіята́н, якого створив Ти, щоб ба́витися йому в мо́рі.
There the ships go, and leviathan, whom you formed to play there.
27 Вони всі чекають Тебе, — щоб Ти ча́су свого поживу їм дав.
All of them look to you to give them their food at the proper time.
28 Даєш їм — збирають вони, руку Свою розкрива́єш — добром насича́ються.
You give to them; they gather. You open your hand; they are satisfied with good.
29 Ховаєш обличчя Своє — то вони переля́кані, забираєш їм духа — вмирають вони, та й верта́ються до свого по́роху.
You hide your face: they are troubled; you take away their breath: they die, and return to the dust.
30 Посилаєш Ти духа Свого — вони тво́ряться, і Ти відновля́єш обличчя землі.
You send forth your Spirit: they are created. You renew the face of the ground.
31 Нехай буде слава Господня навіки, хай діла́ми Своїми радіє Господь!
Let the glory of Jehovah endure forever. Let Jehovah rejoice in his works.
32 Він погляне на землю — й вона затремти́ть, доторкне́ться до гір — і диму́юти вони!
He looks at the earth, and it trembles. He touches the mountains, and they smoke.
33 Я буду співати Господе́ві в своє́му житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу́!
I will sing to Jehovah all my life. I will sing praise to my God as long as I exist.
34 Буде приємна Йому моя мова, — я Господом буду радіти!
Let your meditation be sweet to him. I will rejoice in Jehovah.
35 Неха́й згинуть грі́шні з землі, а безбожні — немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілу́я!
Let sinners be consumed out of the earth. Let the wicked be no more. Bless Jehovah, my soul. Praise JAH.
