Псалми 104
1 Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти ве́льми великий, зодягну́вся Ти в ве́лич та в славу!
Bless, O my soul, YHWH! YHWH, my God, You have been very great, You have put on splendor and majesty.
2 Зодягає Він світло, як ша́ти, небеса́ простягає, немов би заві́су.
Covering Himself [with] light as a garment, Stretching out the heavens as a curtain,
3 Він ставить на во́дах пала́ти Свої, хма́ри кладе за Свої колесни́ці, ходить на кри́лах вітро́вих!
Who is laying the beam of His upper chambers in the waters, Who is making thick clouds His chariot, Who is walking on wings of wind,
4 Він чинить вітри́ за Своїх посланці́в, палю́чий огонь — за Своїх слуг.
Making His messengers—the winds, His ministers—the flaming fire.
5 Землю Ти вгрунтува́в на осно́вах її, щоб на вічні віки вона не захита́лась,
He has founded earth on its bases, It is not moved for all time and forever.
6 безо́днею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над гора́ми, —
The abyss! You have covered it as with clothing, Waters stand above hills.
7 від погро́зи Твоєї вона втекла́, від гу́ркоту грому Твого побігла вона, —
They flee from Your rebuke, They hurry away from the voice of Your thunder.
8 виходить на го́ри та схо́дить в доли́ни, на місце, що Ти встанови́в був для неї.
They go up hills—they go down valleys, To a place You have founded for them.
9 Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла́, щоб вона не верну́лася землю покрити.
You have set a border, they do not pass over, They do not turn back to cover the earth.
10 Він джере́ла пускає в пото́ки, що пливуть між гора́ми,
He is sending forth fountains in valleys, They go on between hills.
11 напува́ють вони всю пільну́ звірину́, ними дикі осли́ гасять спра́гу свою.
They water every beast of the field, Wild donkeys break their thirst.
12 Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посе́ред галу́зок.
The bird of the heavens dwells by them, From between the branches They give forth the voice.
13 Він напоює горн з пала́ців Своїх, із плоду чи́нів Твоїх земля си́титься.
Watering hills from His upper chambers, The earth is satisfied from the fruit of Your works.
14 Траву для худоби виро́щує, та зелени́ну для праці люди́ні, щоб хліб добува́ти з землі,
Causing grass to spring up for livestock, And herb for the service of man, To bring forth bread from the earth,
15 і вино, що серце люди́ні воно звеселя́є, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце люди́ні зміцня́є.
And wine—it makes the heart of man glad, To cause the face to shine from oil, And bread—it supports the heart of man.
16 Насичуються Господні дере́ва, ті ке́дри лива́нські, що Ти насади́в,
The trees of YHWH [are] satisfied, Cedars of Lebanon that He has planted,
17 що там ку́бляться пта́хи, бузько́, — кипари́си мешка́ння його.
Where birds make nests, The stork—the firs [are] her house.
18 Го́ри високі — для диких кози́ць, скелі — схо́вище ске́льним звіри́нам.
The high hills [are] for wild goats, rocks [are] a refuge for hyraxes,
19 і місяця Він учинив для озна́чення ча́су, сонце знає свій за́хід.
He made the moon for seasons, The sun has known his place of entrance.
20 Темноту́ Ти наво́диш — і ніч настає, в ній пору́шується вся звіри́на лісна́, —
You set darkness, and it is night, Every beast of the forest creeps in it.
21 рича́ть левчуки́ за здоби́чею та шукають від Бога своєї пожи́ви.
The young lions are roaring for prey, And to seek their food from God.
22 Сонце ж засвітить — вони повтікають, та й кладуться по но́рах своїх.
The sun rises, they are gathered, And they crouch in their dens.
23 Люди́на виходить на працю свою, й на роботу свою аж до ве́чора.
Man goes forth to his work, And to his service—until evening.
24 Які то числе́нні діла Твої, Господи, — Ти мудро вчинив їх усіх, Твого тво́рива повна земля!
How many have been Your works, O YHWH, You have made all of them in wisdom, The earth is full of your possessions.
25 Ось море велике й розло́го-широ́ке, — там повзю́че, й числа їм немає, звіри́на мала́ та велика!
This, the sea, great and broad of sides, There [are] moving things—innumerable, Living creatures—small with great.
26 Ходять там кораблі, там той левіята́н, якого створив Ти, щоб ба́витися йому в мо́рі.
There ships go—[and] leviathan, That You have formed to play in it.
27 Вони всі чекають Тебе, — щоб Ти ча́су свого поживу їм дав.
All of them look to You, To give their food in its season.
28 Даєш їм — збирають вони, руку Свою розкрива́єш — добром насича́ються.
You give to them—they gather, You open Your hand—they [are] satisfied [with] good.
29 Ховаєш обличчя Своє — то вони переля́кані, забираєш їм духа — вмирають вони, та й верта́ються до свого по́роху.
You hide Your face—they are troubled, You gather their spirit—they expire, And they return to their dust.
30 Посилаєш Ти духа Свого — вони тво́ряться, і Ти відновля́єш обличчя землі.
You send out Your Spirit, they are created, And You renew the face of the ground.
31 Нехай буде слава Господня навіки, хай діла́ми Своїми радіє Господь!
The glory of YHWH is for all time, YHWH rejoices in His works,
32 Він погляне на землю — й вона затремти́ть, доторкне́ться до гір — і диму́юти вони!
Who is looking to earth, and it trembles, He comes against hills, and they smoke.
33 Я буду співати Господе́ві в своє́му житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу́!
I sing to YHWH during my life, I sing praise to my God while I exist.
34 Буде приємна Йому моя мова, — я Господом буду радіти!
My meditation on Him is sweet, I rejoice in YHWH.
35 Неха́й згинуть грі́шні з землі, а безбожні — немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілу́я!
Sinners are consumed from the earth, And the wicked are no more. Bless, O my soul, YHWH. Praise YAH!
