Псалми 103
1 Давидів.
Давут язған күй: — Пәрвәрдигарға тәшәккүр қайтур, и җеним; И пүтүн вуҗудум, Униң муқәддәс намиға тәшәккүр қайтур!
2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!
Пәрвәрдигарға тәшәккүр қайтур, и җеним, Унтума униң барлиқ меһримбанлиқ-бәрикәтлирини;
3 Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є.
У пүткүл қәбиһликлириңни кәчүриду, Барлиқ кесәллириңгә дава қилиду;
4 Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.
Һаятиңни һаңдин һөрлүккә қутқузиду, Бешиңға меһир-муһәббәт һәм рәһимдиллиқларни таҗ қилип кийгүзиду.
5 Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!
Көңлүңни назу-немәтләр билән қандуриду; Яшлиғиң бүркүтниңкидәк йеңилиниду.
6 Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.
Пәрвәрдигар барлиқ езилгәнләр үчүн һәққанийлиқ һәм адаләтни жүргүзиду;
7 Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим.
У Өз йоллирини Мусаға, Қилғанлирини Исраилларға намайән қилған.
8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.
Пәрвәрдигар рәһимдил вә шәпқәтликтур, У асанлиқчә аччиқланмайду, Униң меһир-муһәббити тешип туриду.
9 Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.
У узунғичә әйипләвәрмәйду, Яки та мәңгүгә ғәзивидә туривәрмәйду.
10 Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.
У бизгә гуналиримизға қарита муамилидә болған әмәс, Бизгә қәбиһликлиримизгә қарита тегишлигини яндурған әмәс.
11 Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
Асман йәрдин қанчилик егиз болса, Униңдин қорқидиғанларға болған муһәббитиму шунчилик зордүр.
12 як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини!
Шәриқ ғәриптин қанчилик жирақта болса, Биздики асийлиқларниму шунчә жирақлаштурди.
13 Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,
Ата балилириға қандақ көйүнгән болса, Пәрвәрдигарму Өзидин қорқидиғанларға шундақ меһривандур.
14 бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох:
Чүнки У Өзи бизниң җисмимизни билиду, Тупрақтин екәнлигимизни У есигә алиду.
15 чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він,
Инсан болса — униң күнлири от-чөпкә охшайду, Даладики гүлдәк үнүп чиқип чечәкләйду;
16 та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.
Униң үстидин шамал учуп өтиду, У йоқ болиду, әслий маканиму уни қайта тонумайду.
17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів,
Лекин Өзидин қорқидиғанларға, Өз әһдисигә вапа қилғанларға, Көрсәтмилирини орунлаш үчүн уларни есидә тутқанларға, Пәрвәрдигарниң меһир-муһәббити әзәлдин әбәткичә, Һәққанийити әвлаттин әвлатлиригичидур.
18 що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх!
19 Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є.
Пәрвәрдигар тәхтини әрштә қурған, Униң сәлтәнити һәмминиң үстидин һөкүм сүриду;
20 Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
И сөзигә қулақ салғучи, Каламини иҗра қилғучи, қудрити зор болған Униң пәриштилири, Пәрвәрдигарға тәшәккүр-мәдһийә қайтуруңлар!
21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!
И силәр, Униң барлиқ қошунлири, Ирадисини ада қилғучи хизмәткарлири, Пәрвәрдигарға тәшәккүр-мәдһийә қайтуруңлар!
22 Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода!
И, Униң барлиқ ясиғанлири, Һөкүмранлиғи астидики барлиқ җайларда Пәрвәрдигарға тәшәккүр-мәдһийә қайтуруңлар! И мениң җеним, Пәрвәрдигарға тәшәккүр қайтур!
