Псалми 103
1 Давидів.
Davidova. Blagoslavljaj, duša moja, Gospoda; in vse osrčje moje svetost njegovo.
2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!
Blagoslavljaj, duša moja, Gospoda; in ne pozabi nobene dobrote njegove,
3 Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є.
Kateri ti odpušča vse tvoje krivice, kateri ozdravlja vse bolezni tvoje;
4 Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.
Kateri otima iz jame življenje tvoje, kateri te odeva z milostjo in usmiljenjem;
5 Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!
Kateri napolnjuje z vsem dobrim usta tvoja, da se hraniš čilega kakor orel, kakor otročja leta tvoja.
6 Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.
Kar je pravično, dela Gospod, in sodbe vsem zatiranim.
7 Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим.
Razodel je Mojzesu pota svoja, naslednikom Izraelovim svoja dela.
8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.
Usmiljen je in milosten Gospod; potrpežljiv in obilen v dobrotah.
9 Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.
Ne prepira se vekomaj; in večno ne hrani jeze.
10 Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.
Ne dela nam po grehih naših, in ne povrača nam po naših krivicah;
11 Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
Temuč, kakor visoka so nebesa nad zemljo, močna je milost njegova proti njim, kateri se ga bojé.
12 як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини!
Kakor daleč je vzhod od zahoda, daleč od nas odvrača pregreške naše.
13 Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,
Kakor se usmili oče otrok, usmili se Gospod njih, ki se ga bojé.
14 бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох:
Ker on pozna podobo našo, spominja se, da smo prah.
15 чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він,
Da so senu podobni človeka dnevi, kakor poljska cvetica, tako on cveté.
16 та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.
Ko veter potegne čeznjo, skoraj je ni, in je ni več zagledati na mestu njenem.
17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів,
Milost pa Gospodova je od veka do veka proti njim, ki se ga bojé, in pravica proti vnukom.
18 що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх!
Proti njim, ki hranijo zavezo njegovo, in proti njim, ki se spominjajo njegovih zapovedi, da jih izpolnjujejo.
19 Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є.
Gospod je v nebesih postavil prestol svoj, in kraljestvo njegovo gospoduje ljudém.
20 Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
Blagoslavljajte Gospoda, angeli njegovi, premogočni v moči, ki izpolnjujete besedo njegovo in poslušate glas njegove besede.
21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!
Blagoslavljajte Gospoda, vse vojske njegove, služabniki njegovi izpolnjujoči voljo njegovo.
22 Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода!
Blagoslavljajte Gospoda, vsa dela njegova po vseh krajih njegovega gospostva; blagoslavljaj, duša moja Gospoda!
