Псалми 103
1 Давидів.
Благосиљај, душо моја, Господа, и све што је у мени свето име Његово.
2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!
Благосиљај, душо моја, Господа, и не заборављај ниједно добро што ти је учинио.
3 Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є.
Он ти прашта све грехе и исцељује све болести твоје;
4 Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.
Избавља од гроба живот твој, венчава те добротом и милошћу;
5 Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!
Испуња добрим жеље твоје, понавља се као у орла младост твоја.
6 Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.
Господ твори правду и суд свима којима се криво чини.
7 Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим.
Показа путеве своје Мојсију, синовима Израиљевим дела своја.
8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.
Милостив је и добар Господ, спор на гнев и веома благ.
9 Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.
Не гневи се једнако, нити се довека срди.
10 Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.
Не поступа с нама по гресима нашим, нити нам враћа по неправдама нашим.
11 Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
Него колико је небо високо од земље, толика је милост Његова к онима који Га се боје.
12 як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини!
Колико је исток далеко од запада, толико удаљује од нас безакоња наша.
13 Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,
Како отац жали синове, тако Господ жали оне који Га се боје.
14 бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох:
Јер зна грађу нашу, опомиње се да смо прах.
15 чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він,
Дани су човечији као трава; као цвет у пољу, тако цвета.
16 та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.
Дуне ветар на њ, и нестане га, нити ће га више познати место његово.
17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів,
Али милост Господња остаје од века и довека на онима који Га се боје, и правда Његова на синовима синова,
18 що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх!
Који држе завет Његов, и памте заповести Његове, да их извршују.
19 Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є.
Господ на небесима постави престо свој, и царство Његово свим влада.
20 Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
Благосиљајте Господа анђели Његови, који сте силни крепошћу, извршујете реч Његову слушајући глас речи Његове.
21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!
Благосиљајте Господа све војске Његове, слуге Његове, које творите вољу Његову.
22 Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода!
Благосиљајте Господа сва дела Његова, по свим местима владе Његове! Благосиљај, душо моја Господа!
