Псалми 103
1 Давидів.
Av David. Lova Herren, mi sjæl, og alt som i meg er, love hans heilage hamn!
2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!
Lova Herren, mi sjæl, og gløym ikkje alle hans velgjerningar!
3 Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є.
Han som tilgjev all di skuld, han som lækjer alle dine brester,
4 Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.
han som løyser ditt liv frå gravi, han som kryner deg med nåde og miskunn,
5 Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!
han som mettar din prydnad med godt, so du vert ung att som ørnen.
6 Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.
Herren gjer rettferdsverk og rett mot alle som er under trykk.
7 Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим.
Han kunngjorde sine vegar for Moses, sine gjerningar for Israels born.
8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.
Miskunnsam og nådig er Herren, langmodig og rik på miskunn.
9 Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.
Han trættar ikkje alltid og gøymer ikkje æveleg på vreide.
10 Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.
Han gjer ikkje med oss etter våre synder og gjev oss ikkje lika for våre misgjerningar.
11 Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
For so høg som himmelen er yver jordi, so er hans miskunn veldug yver deim som ottast honom.
12 як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини!
So langt som aust er frå vest, let han våre misgjerningar vera burte frå oss.
13 Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,
Som ein far miskunnar borni, so miskunnar Herren deim som ottast honom.
14 бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох:
For han veit kva slag skapning me er, han kjem i hug at me er dust.
15 чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він,
Eit menneskje, som gras er hans dagar, som blomen på marki, soleis blømer han.
16 та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.
Når vinden fer yver honom, er han ikkje meir, og staden hans veit ikkje meir av honom.
17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів,
Men Herrens miskunn er frå æva og til æva yver deim som ottast honom, og hans rettferd er mot barneborn,
18 що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх!
mot deim som held hans pakt, og som kjem i hug hans fyresegner og liver etter deim.
19 Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є.
Herren hev sett sin kongsstol i himmelen, og hans rike råder yver alle ting.
20 Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
Lova Herren, de hans englar, de velduge kjempor som set hans ord i verk, med di de lyder på røysti av hans ord!
21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!
Lova Herren, alle hans herar, de hans tenarar som gjer hans vilje!
22 Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода!
Lova Herren alle hans verk på alle stader i hans rike! Lova Herren mi sjæl!
