Псалми 103
1 Давидів.
Di Davide. Benedici, anima mia, l’Eterno; e tutto quello ch’è in me, benedica il nome suo santo.
2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!
Benedici, anima mia l’Eterno, e non dimenticare alcuno de’ suoi benefici.
3 Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є.
Egli è quel che ti perdona tutte le tue iniquità, che sana tutte le tue infermità,
4 Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.
che redime la tua vita dalla fossa, che ti corona di benignità e di compassioni,
5 Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!
che sazia di beni la tua bocca, che ti fa ringiovanire come l’aquila.
6 Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.
L’Eterno fa giustizia e ragione a tutti quelli che sono oppressi.
7 Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим.
Egli fece conoscere a Mosè le sue vie e ai figliuoli d’Israele le sue opere.
8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.
L’Eterno è pietoso e clemente, lento all’ira e di gran benignità.
9 Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.
Egli non contende in eterno, né serba l’ira sua in perpetuo.
10 Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.
Egli non ci ha trattati secondo i nostri peccati, né ci ha retribuiti secondo le nostre iniquità.
11 Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
Poiché quanto i cieli sono alti al disopra della terra, tanto è grande la sua benignità verso quelli che lo temono.
12 як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини!
Quanto è lontano il levante dal ponente, tanto ha egli allontanato da noi le nostre trasgressioni.
13 Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,
Come un padre è pietoso verso i suoi figliuoli, così è pietoso l’Eterno verso quelli che lo temono.
14 бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох:
Poiché egli conosce la nostra natura; egli si ricorda che siam polvere.
15 чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він,
I giorni dell’uomo son come l’erba; egli fiorisce come il fiore del campo;
16 та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.
se un vento gli passa sopra ei non è più, e il luogo dov’era non lo riconosce più.
17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів,
Ma la benignità dell’Eterno dura ab eterno e in eterno, sopra quelli che lo temono, e la sua giustizia sopra i figliuoli de’ figliuoli
18 що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх!
di quelli che osservano il suo patto, e si ricordano de’ suoi comandamenti per metterli in opra.
19 Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є.
L’Eterno ha stabilito il suo trono ne’ cieli, e il suo regno signoreggia su tutto.
20 Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
Benedite l’Eterno, voi suoi angeli, potenti e forti, che fate ciò ch’egli dice, ubbidendo alla voce della sua parola!
21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!
Benedite l’Eterno, voi tutti gli eserciti suoi, che siete suoi ministri, e fate ciò che gli piace!
22 Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода!
Benedite l’Eterno, voi tutte le opere sue, in tutti i luoghi della sua signoria! Anima mia, benedici l’Eterno!
