Псалми 103
1 Давидів.
Von David. Lobe den HERRN, meine Seele,
2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!
Lobe den HERRN, meine Seele, und vergiß nicht, was er dir Gutes getan!
3 Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є.
Der dir alle deine Schuld vergibt und alle deine Gebrechen heilt;
4 Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.
der dein Leben erlöst vom Verderben, der dich krönt mit Gnade und Erbarmen;
5 Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!
der dein Alter mit guten Gaben sättigt, daß, dem Adler gleich, sich erneut deine Jugend.
6 Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.
Gerechtigkeit übt der HERR, schafft allen Unterdrückten ihr Recht;
7 Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим.
er hat Mose seine Wege kundgetan, den Kindern Israel seine Großtaten.
8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.
Barmherzig und gnädig ist der HERR, voller Langmut und reich an Güte;
9 Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.
er wird nicht ewig hadern und den Zorn nicht immerdar festhalten;
10 Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.
er handelt nicht mit uns nach unsern Sünden und vergilt uns nicht nach unsern Missetaten;
11 Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
nein, so hoch der Himmel über der Erde ist, so groß ist seine Gnade über denen, die ihn fürchten;
12 як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини!
so fern der Sonnenaufgang ist vom Niedergang, läßt er unsre Verschuldungen fern von uns sein;
13 Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,
wie ein Vater sich über die Kinder erbarmt, so erbarmt der HERR sich derer, die ihn fürchten.
14 бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох:
Denn er weiß, welch ein Gebilde wir sind, er denkt daran, daß wir Staub sind.
15 чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він,
Der Mensch – dem Grase gleicht seine Lebenszeit, wie die Blume des Feldes, so blüht er:
16 та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.
wenn ein Windstoß über sie hinfährt, ist sie dahin, und ihr Standort weiß nichts mehr von ihr.
17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів,
Doch die Gnade des HERRN erweist sich von Ewigkeit zu Ewigkeit an denen, die ihn fürchten, und seine Gerechtigkeit besteht für Kindeskinder
18 що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх!
bei denen, die seinen Bund bewahren und seiner Gebote gedenken, um sie auszuführen.
19 Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є.
Der HERR hat seinen Thron im Himmel festgestellt, und seine Königsmacht umschließt das All.
20 Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
Lobet den HERRN, ihr seine Engel, ihr starken Helden, die ihr sein Wort vollführt, gehorsam der Stimme seines Gebots!
21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!
Lobet den HERRN, alle seine Heerscharen, ihr seine Diener, Vollstrecker seines Willens!
22 Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода!
Lobet den HERRN, alle seine Werke an allen Orten seiner Herrschaft! Lobe den HERRN, meine Seele!
