Псалми 103
1 Давидів.
Ein Psalm Davids. Lobe den HERRN, meine Seele, und was in mir ist, seinen heiligen Namen!
2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!
Lobe den HERRN, meine Seele, und vergiß nicht, was er dir Gutes getan hat,
3 Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є.
der dir alle deine Sünden vergibt und heilet alle deine Gebrechen,
4 Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.
der dein Leben vom Verderben erlöset, der dich krönet mit Gnade und Barmherzigkeit,
5 Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!
der deinen Mund fröhlich machet, und du wieder jung wirst wie ein Adler.
6 Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.
Der HERR schaffet Gerechtigkeit und Gericht allen, die Unrecht leiden.
7 Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим.
Er hat seine Wege Mose wissen lassen, die Kinder Israel sein Tun.
8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.
Barmherzig und gnädig ist der HERR, geduldig und von großer Güte.
9 Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.
Er wird nicht immer hadern, noch ewiglich Zorn halten.
10 Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.
Er handelt nicht mit uns nach unsern Sünden und vergilt uns nicht nach unserer Missetat.
11 Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
Denn so hoch der Himmel über der Erde ist, läßt er seine Gnade walten über die, so ihn fürchten.
12 як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини!
So ferne der Morgen ist vom Abend, lässet er unsere Übertretung von uns sein.
13 Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,
Wie sich ein Vater über Kinder erbarmet, so erbarmet sich der HERR über die, so ihn fürchten.
14 бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох:
Denn er kennet, was für ein Gemächte wir sind; er gedenket daran, daß wir Staub sind.
15 чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він,
Ein Mensch ist in seinem Leben wie Gras; er blühet wie eine Blume auf dem Felde.
16 та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.
Wenn der Wind darüber geht, so ist sie nimmer da, und ihre Stätte kennet sie nicht mehr.
17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів,
Die Gnade aber des HERRN währet von Ewigkeit zu Ewigkeit über die, so ihn fürchten, und seine Gerechtigkeit auf Kindeskind
18 що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх!
bei denen, die seinen Bund halten und gedenken an seine Gebote, daß sie danach tun.
19 Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є.
Der HERR hat seinen Stuhl im Himmel bereitet, und sein Reich herrschet über alles.
20 Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
Lobet den HERRN, ihr seine Engel, ihr starken Helden, die ihr seinen Befehl ausrichtet, daß man höre die Stimme seines Worts.
21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!
Lobet den HERRN, alle seine Heerscharen, seine Diener, die ihr seinen Willen tut!
22 Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода!
Lobet den HERRN, alle seine Werke, an allen Orten seiner HERRSChaft! Lobe den HERRN, meine Seele!
